Пальчиками граємо – мову розвиваємо

Розум дитини знаходиться на кінчиках пальчиків Багато педагогів стверджують, що нинішні діти змінилися, причому не на краще. Але, напевне, вони забувають,що суттєво змінився світ,у якому ми живемо. Педагогічний досвід свідчить: останніми роками до школи приходять зовсім інші діти. Вони дуже різні: вразливі, тривожні і ніби байдужі, впевнені і налякані, щирі і злі, трохи егоїсти, трохи циніки, конфліктні, пристосуванці, самостійні і не дуже, контактні і замкнуті, доглянуті і покинуті, нещасні і щасливі – всі вони потребують уваги, турботи, допомоги, співпереживання, розуміння, вимогливості, щирості, поваги, добра, впевненості дорослого у їхньому гідному майбутньому. У багатьох сучасних школярів низький рівень розвитку мовленнєвого апарату.

Вже досить давно лікарі з’ясували,що мовленнєвий розвиток в дітей залежить від ступеня сформованості точних, скоординованих рухів пальчиків дитини. Високий рівень формування дрібної моторики дитячих пальців забезпечує також достатній розвиток пам’яті, уваги, зв’язного мовлення й робить руку готовою до письма. Оволодіння ж самою технікою написання літер потребує злагодженої роботи дрібних м’язів усієї руки, а також розвиненої слухової уваги. Оскільки недостатня сформованість дрібної моторики пальців спостерігається в переважної більшості моїх вихованців, розпочинаю відповідну роботу з усіма дітьми.

Навіщо потрібна пальчикова гімнастика дитині? Коли дитина виконує ритмічні рухи пальцями, то: *індуктивно збуджуються мовні центри головного мозку і стимулюється розвиток мовлення; *мовлення стає чіткішим, підвищується мовна активність(особливо, якщо ці рухи супроводжуються промовлянням віршиків); *розвивається спостережливість, увага, стійкість уваги, пам’ять; *тренується увага і дитина вчиться «розповідати руками» цілі історії; *кисті рук і пальці набувають рухливості й сили,необхідної для оволодіння письмом. На основі проведених дослідів і обстеження великої кількості дітей була виявлена наступна закономірність: якщо розвиток рухівпальців відповідає віку, то і мовний розвиток перебуває в межах норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і мовленнєвий розвиток, хоча загальна моторика при цьому може бути нормальною і навіть вище за норму. Рекомендується стимулювати мовний розвиток дітей шляхом тренування рухів пальців рук. Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення. Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем: - по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, - по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, - по-третє, готують його до оволодіння навичками письма. Психологами вже давно помічено, що чим більше і точніше дитина може виробляти тонкі дії пальцями, чим більше вони його слухаються, тим краще розвинені у малюка лобові частки і скроневі відділи мозку, відповідальні за розвиток мови. Пальчикові ігри,крім розвитку зв’язного мовлення, здатні стимулювати розвиток пам’яті, вміння логічно міркувати, уваги, концентрації, надалі сприяють формуванням навичок письма, малювання. Пальчикові ігри вчать дитину поперемінно напружуватися і розслаблятися, що неминуче позначиться на його подальшій здатності справлятися зі стресом.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись зі школи, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома і як хвилинки відпочинку на уроках. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. Ось поетапний план роботи з пальчиками:

1. Пальчикові вправи(гімнастика)

2. Пальчикові картинки(фігури)

3.Пальчикові ігри(інсценівки)

4. Пальчиковий театр

5. Ляльковий театр Пальчикову гімнастику розпочинаю з найпростіших вправ та знайомства дітей зі своїми пальчиками-з їхніми назвами, призначенням (“Пальчики вітаються”, Долоня-кулак”, “Молоточок”,”Бігунець”,”Млинок”, “Потрусимо долонями”, “Хвилі”, “Січемо капусту”, “Перемо білизну”, “Падає сніг”, “Кінь біжить” та ін). Коли діти засвоїли вільне виконання пальчикових фігурок, їхню діяльність ускладнюю розігруванням коротеньких сценок, інсценівок, переказом невеличких оповідань.

У ході цих ігор у дитини активізується дрібна моторика рук і психічні процеси. Відтак формуються спритність, уміння володіти своїми пальцями, зосереджувати увагу на одному виді діяльності. “Зайчик“, “Зайчика злякались“, “Їжачок“, “Котик”, “Коники”, “Квіточки” та ін. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук та мовлення. “Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками. Моя сім’я Цей пальчик – мій дідусь, Цей пальчик – моя бабуся, Цей пальчик – мій татусь, А оцей - моя матуся, Ну, а цей маленький – я, Ось уся моя сім’я. (Почергове згинання пальчиків починаючи з великого.) Хованки Пальці в хованки всі грались Ось так, ось так, В кулачки всі заховались,Ось так, ось так. (Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком.) Пальчикові ігри дають можливість мені грати з дітьми, радувати їх і, разом з тим поліпшувати мову і дрібну моторику. Завдяки таким іграм дитина отримує різноманітні сенсорні враження, в неї розвивається уважність та здатність концентруватися. Такі ігри формують добрі взаємовідносини між дітьми, а також між дорослим та малюком. Персонажі і образи наших пальчикових ігор - павучок та метелик, коза і зайчик, дерево і птиця, сонечко і дощик - подобаються малюкам від півтора-двох років, діти із задоволенням повторюють за дорослими тексти і рухи. Одні пальчикові ігри вчать малюка рахувати, в інших дитина повинна діяти, використовуючи обидві руки, що допомагає їй краще усвідомити поняття вище - нижче, зверху - знизу, вправо - вліво. Гра "Равлик" Равлик у будиночку сидить, висунувши ріжки, мовчить. (Одна з рук - "квіточка". Вона стоїть на столі, спираючись на лікоть. Пальці напівзігнуті, розчепірені. Долонька - чашечка квітки. Друга рука – «равлик». Великий, середній і безіменний пальці стикаються кінчиками. Вказівний і мізинець витягнуті вперед (роги равлики ). Ось равлик повзе ("Равлик" розгойдується з боку у бік). Потихеньку вперед. (Повзе вперед по столу). На квіточку заповзе ("Равлик" заповзає на "квіточку"). Пелюсточки погризе ("Равлик" по черзі обхоплює пальці "пелюсточки" другої руки "квіточки"). Ріжки в голову втягнув (Рука "равлик" згортається в кулак "втягує ріжки"). У будиночок сховався, заснув. (Друга рука "квіточка" закривається, ховаючи "равлика" в "бутоні"). Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.У своїй роботі з дітьми я використовую пальчикові ігри- інсценівки, cкладені мною: Ми маленькі рукавички, Мов рідненькі дві сестрички. Ось я ліва, ось я права, А разом ми славна пара. Вмієм сніжки покидати, Піраміду збудувати І капусту посікти, Й молоточком потовкти, Мов метелик політати І за спинку заховатись. Розвиток дрібної моторики руки супроводжується наступними діями, які я успішно використовую в навчально- виховній діяльності з моїми першокласниками: · малювання, штрихування, зафарбовування, продовження ряду, елементи графічного диктанту · зашнуровування, розрізні картинки, матрьошки, пазли, конструктор, мозаїка, рахункові палички · ліплення, ігри з водою, піском, глиною, малювання вугіллям, крейдою · ляльковий театр з рукавичкою, тінями на стіні · із зав’язаними очима в чудовому мішечку знайти і впізнати невеликий предмет · ігри з намистом, волоськими горіхами, камінчиками, каштанами,прищіпками,пробками,крупами,горохом,квасолею та ін. · зав’язування і розв’язування вузлів · використання масажних килимків для стоп і кистей рук, м’ячики- їжачки · і власне, пальчикові ігри. Пальчикові малювання швидко розвивають дрібну моторику руки, сприяють координації рухів і концентрації уваги. Це відмінна підготовка до майбутнього письма. Сьогодні існують наступні техніки пальчикового малювання: долонькою, кінчиками пальчиків, напіврозкритим і закритим кулачком. Техніки можна об’єднувати, якщо того вимагає мистецтво! Пальчикові фарби – це найкращий спосіб познайомити дитину з малюванням. Дітям складно відразу ж освоїти малювання і розфарбовування. Пальчикове малювання розвине дрібну моторику іпідготує дитячу ручку до “справжнього” малювання за допомогою пензлика і олівця. Раннє малювання формує в малюка відчуття меж, відтінків, величин і форм зображення. Розвиває сприйняття, сенсорні еталони кольору, уяву і творчість. Не забувайте тільки стежити за тим, щоб ваша дитина малювала не тільки правою, а й лівою рукою. Раннє малювання не тільки урізноманітнює життя малюка, але також формує в ньому незалежність і самоповагу. З цих маленьких продуктивних цеглинок колись виросте яскрава і самобутня особистість! Не олівцем, не фломастером чи пензликом, а саме власними пальчиками малювати дітлахам подобається найбільше. Всі мами про це знають. Діти люблять перевіряти все на дотик. А якщо їм дати кілька баночок яскравих фарб і залишити на одинці!. Арт-терапія Це найцікавіший з методів роботи практикуючих психологів. Дослівно сам термін перекладається, як «лікування мистецтвом». У 1938 році його описав англійський лікар й професійний художник Адріан Хілл, котрий працював у санаторіях з хворими на сухоти. А як методику арт- терапію вперше використали американці в роботі з дітьми, вивезеними з фашистських таборів під час Другої світової війни. Як стверджують психологи, усі переживання, неприємні емоції, якщо вони не були гармонійно пережиті, через якийсь час переміщуються зі свідомого у несвідоме. Звідти вони вже «випірнають» у вигляді страхів, підвищеної примхливості або збудливості. Є ще захисні механізми психіки, які оберігають від постійного усвідомлення неприємних переживань, і водночас заважають побороти їх. Для роботи з «неприступними» переживаннями якраз і використовують арт-терапію. Вона дозволяє делікатно, в ігровій формі, ненав’язливо допомогти малюку відкритися для змін. Адже дитина вірить в успіх, в те, що якщо, наприклад, намалювати свій страх, а потім заховати його у «пастку для страхів» чи спалити, то він зникне назавжди. Вчені переконані, що внутрішнє «я» людини відображається в зорових образах кожного разу, коли вона спонтанно малює. Аналізуючи дитячі малюнки, завжди можна побачити, коли дитині потрібна допомога. Якщо на малюнку переважають чорні кольори або насичена штриховка, це може свідчити про агресію чи дисгармонію. Вибір дитиною яскравих, світлих кольорів говорить про емоційне благополуччя та гармонійний розвиток. Казкова, різнобарвна тематика, яскраві кольори, зображення природи свідчать про сприятливий емоційний стан, радість, мрійливість, старанність. Спостерігаючи за виконанням колективного малюнку з малювання пальчиками, можнаробити висновки про сформованість навичок групової роботи та навичок взаємодії в парі. Рука – це природне знаряддя, тому дитині легше отримати перше зображення через природні рухи самої руки, ніж від пензлика. Сьогодні цей вид мистецтва набуває щораз більшої популярності. На виставках, в музеях, галереях можна побачити картини, намальовані за допомогою лише пальців рук. Процес малювання пальчиками завжди розслабляє, викликає посмішку, приносить задоволення. З власного досвіду вчителя та мами знаю, що дуже добре, коли і батьки долучаються до такої творчості. Малювання пальцями надзвичайно розслабляє і дорослих, вони відчувають себе дітьми, дозволяють собі потішитись. Під час спільної творчості вони зближуються зі своєю дитиною, і це робить стосунки батьків-дітей теплими й довірливими. Взагалі дітям дуже подобається малювати, а пальчиками особливо. Цим методом можна здійснювати корекційно-розвивальну роботу. Малюкам цікаво і водночас розвиваються психічні процеси: уява, мислення, мовлення та урізноманітнюється ігрова діяльність. Якщо ж використовувати цю методику на групових заняттях, це сприятиме навчанню школярів засобам комунікації, вмінню поводитися в колективі, розвитку їх мовлення. Важливо, щоб у дорослого, який проводить таке заняття з дітками, також була хороша фантазія і бажання піднятися до розвитку дитини, вміти побачити світ очима дитини. Вперше методика «Малювання пальцем» була описана в 1932 році, а в наш час малювання пальцями набуло значної популярності. На виставках, в музеях, галереях ми можемо побачити картини, намальовані за допомогою тільки пальців рук. Чи задумувались Ви про те, що можете самостійно створити шедевр? Хотіли б разом зі своїм малюком намалювати унікальну картину? Для цього у Вас є всі дані - п'ять пальців на правій руці і п'ять на лівій. Що ще необхідно? Листок паперу і фарби. Яке значення має малювання пальчиками для дитини? Розвиток дрібної моторики руки, концентрація уваги, координація рухів під візуальним контролем, приготування до письма, збільшення контактів і злагодженості дій в системі «Дитина – Дорослий» - результат захоплюючого процесу малювання дитини з вчителем Як можна малювати пальчиками ? Існує декілька технік малювання пальчиками: · Малюємо напіврозкритим кулачком, наприклад, так можемо малювати веселку, пагорби, банани і т.д.· Малюємо долонькою, при цьому пальчики можуть бути зімкнутими (метелик – вертикально прикладаємо до паперу дві розмальовані долоньки, рибка – одна долонька, прикладена до паперу горизонтально); · Малюємо пальчиками, а саме: кінчиками пальців ставимо крапочки (так можна намалювати гусінь, виноград, горобину чи розмальовувати цією технікою звичайну розмальовку), проводимо пальчиками лінії ( так добре малювати геометричні фігури), прикладаємо пальчики (розмазуємо 1-2 пальчика і прикладемо до паперу – вийдуть кущики, дерева, зірочки), збираємо пальчики в пучок ( і отримаємо квіти і зимові сніжинки); · Малюємо кулачком зі сторони великого пальчика ( отримаємо гарні троянди, мушлі, равликів). Об'єднуйте техніки і створюйте свої шедеври! Не забувайте похвалити маленького художника і зробіть на пам'ять альбом малювання пальчиками! Одним з найефективніших способів розвитку дрібної моторики є ігри-шнурівки. Шнурівки розвивають: - сенсомоторну координацію; - дрібну моторику рук; - розвивають просторове орієнтування; - сприяють розумінню понять "вгору", "вниз", "вправо", "вліво"; - формують навички шнурування, зав'язування шнурка в бант і ін., - сприяють розвитку мови. В іграх зі шнуруванням також розвивається окомір, увага, відбувається зміцнення пальців і всієї кисті руки (дрібна моторика), аце в свою чергу впливає на формування головного мозку і становлення мови. Шнурівки можуть бути найрізноманітніших форм і видів, виконані з різних матеріалів. Шнурівки можуть бути плоскі (наприклад, планшет з дерева) або об'ємні (наприклад, груша або шматочок сиру). Плюс об'ємних шнурівок - вони зазвичай стійкі, і дитина може грати відразу двома руками. По перше, шнурівки сюжетні. Дитині пропонується "незакінчена" картинка (зображення їжачка, білочки, ялинки, вази з букетом, будиночка), до якої потрібно пришнурувати відсутні деталі: гриби, фрукти і горіхи, новорічні іграшки, квіти, віконця і т.п. Другий вид шнурівок: ґудзики, черевички, циліндри або будь-які інші, зроблені з дерева або м'якого безпечного матеріалу, цільні предмети, в яких зроблені отвори для шнурків. Третій вид шнурівок: виготовлені з тканини деталі будиночків, книжок і т.п., які пропонується з'єднати з допомогою шнурків, щоб вийшла цілісна м'яка іграшка або сюжетна м'яка "картина". Ще одним із видів творчості, який я використовую у роботі з першокласниками, є виготовлення та розмальовування гіпсових фігурок, що має позитивний вплив на розвиток дрібної моторики руки, уваги, зосередженості і творчих здібностей учнів. Хочу наголосити, що даний матеріал буде корисний як вчителям і вихователям, так і батькам, які приділяють належну увагу навчанню і вихованню дітей. Бо мета у батьків та педагогів спільна – виховати розумних, здорових, добрих дітей.