Формирование позитивной мотивации к здоровому образу жизни

Актуальність, ведуча ідея досвіду

Основною ідеєю моделі досвіду є формування в учнів позитивної мотивації до здорового способу життя.

Здоров’я – це найвище благо, дароване людині Природою. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. Природа дарує нам здоров’я з однією умовою: що ми будемо належним чином підтримувати, зміцнювати, тренувати своє тіло. Порушивши цю умову, людина втрачає безцінний дар, часом назавжди.

І тому сьогодні набуває актуальності і практичної значимості проблема створення педагогічних технологій, які б не тільки зберігали, а й покращували здоров’я дітей.

Тому в основу досвіду лежать різні форми роботи, які сприяють збереженню і зміцненню здоров’я.

Для того, щоб виховати у дитини бажання до здорового способу життя, треба створити умови, які б забезпечували їй успіх, відчуття радості на шляху від незнання до знання, від невміння до уміння. Адже, як підкреслював В. О. Сухомлинський, даремна праця, яка не має результатів, навіть для дорослої людини стає нудною, недоцільною. А ми маємо справу з дітьми. Отже звідси ми можемо заключити, що успіх діяльності взагалі і дитини зокрема – умова розвитку особи.

Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно. На наших очах відбувається справжнє диво: з невмілого невпевненого малюка виростає особистість. І всі ми хочемо бачити дитину розумною, сильною, здоровою.

Тож актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей та формування здорового способу життя як цінності.

У контексті зміцнення здоров’я чільне місце займають здоров’язберігаючі освітні технології, до яких належать всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю і виховують культуру здоров’я.

Тому вважаю, що ефективність формування здорового способу життя прямо пов’язана з активним залученням учнів та батьків до здоров’язберігаючого навчального процесу.

Від нас великою мірою залежить, яким буде здоров’я в подальшому житті.

Я вважаю, що одним із головних завдань сучасної школи є:

? створення оптимальних умов для розуміння дітьми переваг здорового способу життя;

? заохочування до здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя;

? стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції;

? швидке й ефективне поширення знань про здоров’я;

? формування культури здоров’я молодших школярів шляхом впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій в роботі з дітьми та батьками (працювати необхідно не стільки з дитиною, скільки з усією сім’єю);

? моє завдання – дати зрозуміти, що від способу життя сім’ї залежить здоров’я дитини.

Теоретична база досвіду

Ідея формування позитивної мотивації до здорового способу життя в навчанні реалізується уже давно.

Збереження і зміцнення здоров’я молодого покоління – найважливіша функція шкільної освіти. На законодавчому рівні вона визначена законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

Тому одним із пріоритетних напрямків виховання дітей та молоді, як визначено Національною доктриною розвитку освіти, є формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, культури здоров’я, валеологічного світогляду.

Ще в науковій думці ХVІІІ – ХХ ст. простежувалися специфічні погляди на здоровий спосіб життя людини.

Звичайний вплив на розвиток виховних традицій щодо ведення здорового способу життя мали просвітники-демократи, особливо Г. С. Сковорода. Одним із перших серед педагогів минулого він вимагав і практикував вивчення основ здоров’я на засадах народної мудрості. Ідеями народної педагогіки пронизані його вірші й казки, легенди й розповіді.

Відомі діячі культури М. О. Добролюбов, Д. І. Писарєв, М. Г. Чернишевський надають поняттю «здорового способу життя» людини медико-гігієнічного спрямування, розглядаючи його таким, що виключає дію шкідливих для здоров’я факторів і визначається лише умовами праці, побуту.

Безсумнівно, засновником української педагогічної теорії виховання здорового способу життя можна вважати К. Д. Ушинського, який розумів актуальність цієї проблеми і в навчальній програмі з педагогіки в розділі «Фізичне виховання» визначив систему знань, необхідних учителю тіловиховання.

Важливу роль у вихованні здорового способу життя відіграє методика роботи «Школи під голубим небом» В. О. Сухомлинського, суть і зміст якої славетний педагог розкрив у праці «Серце віддаю дітям».

Проблемі здорового способу життя як важливого чинника особистості, сучасному досвіду і методиці впровадження оздоровчої освіти та виховання дітей і молоді присвятили свої дослідження науковці О. Д. Дубогай, С. І. Жупанин, В. І. Туташиновський та інші.

У наукових працях О. Д. Дубогай особливу увагу звернено на розвиток особистості у школі освітньо-оздоровчої системи, яка характеризується виховним, освітнім і оздоровчим ефектами.

Тому питання фізичного вдосконалення та зміцнення здоров’я дітей запропоновано вирішувати шляхом комплексного розв’язання педагогічних, медичних та соціальних завдань з урахуванням індивідуальних особливостей дитини в різні вікові періоди.

За визначенням ВОЗ, «здоров’я – це не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів, а й повне фізичне, душевне та соціальне благополуччя».

Загальновизнаним є той факт, що здоров’я на 10 % залежить від системи охорони здоров’я, на 20% - від екології, ще на 20% - від спадковості і на 50% - від умов та способу життя.

За даними Міністерства охорони здоров’я України 90% усіх підлітків мають відхилення в загальному стані здоров’я. Із них 20% мають по два та більше захворювань. Найбільше занепокоєння викликає подальше зниження віку дітей, схильних до вживання алкоголю, тютюнопаління та наркоманії, зокрема дітей 8 – 10 років.

Тому Державним стандартом початкової загальної освіти передбачено нову інтегровану освітню галузь «Здоров’я і фізична культура». Зазначена галузь у початкових класах реалізується на предметному рівні: «Фізична культура» і «Основи здоров’я».

Технологія досвіду

У даному пункті моделі описуються основні форми, методики та прийоми, які я використовую для формування позитивної мотивації до здорового способу життя.

Метою предметів «Основи здоров’я» і «Фізична культура» є :

? формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я, оволодіння навичками здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки.

Основною метою моєї діяльності є:

? формувати знання, вміння і навички безпечної поведінки вдома, в школі, на вулиці, в громадських місцях;

? формувати здатність передбачити наслідки своїх вчинків, здійснювати самооцінку власних дій та оцінку дій інших людей;

? формувати вміння надавати само- і взаємодопомогу та самооцінювати своє здоров’я;

? розвивати активну мотивацію щодо збереження і зміцнення здоров’я, самовдосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я;

? розвивати вміння керувати собою і розв’язувати життєві конфлікти; контактувати з людьми в соціумі, протистояти негативному впливу оточення;

? виховувати потребу в здоров’ї як важливої життєвої цінності.

Для досягнення цієї мети я вважаю, що перш за все треба в учнів сформувати життєві навички.

Поняття «життєві навички» інтегрує навички, які стосуються всіх складових здоров’я людини (фізична, соціальна, психічна, духовна) та безпеки життя людини.

В своїй роботі для формування життєвих навичок я використовую ситуативні завдання, рольові та дидактичні ігри, практичні та творчі роботи, інтерактивні форми та методи навчання. На уроках з основ здоров’я запрошую казкових героїв: Мийдодира, Пілюлькіна, Чистюлькіна, Стобіда та інших.

На таких уроках діти не залишаються пасивними глядачами, а стають активними учасниками театралізованих вистав, з захопленням самі інсценують фрагменти казок.

Велику увагу приділяю самоосвітній діяльності та саморозвитку учнів, а також компетентному ставленню до свого здоров’я. Так, учні пишуть реферати, готують повідомлення, презентують дослідницькі матеріали на спортивну тематику. Але найбільше задоволення учні отримують від виконання завдань творчого характеру. Тому з запалом, охоче складають казки, вірші, агітлистівки про здоровий спосіб життя, приймають участь у позакласних заходах, заочних подорожах та екскурсіях до країн: Здоров’я, Спорту, Олімпу, Дорожніх знаків.

Я намагаюся розвинути у дітей віру в себе, упевненість. Учу цінувати індивідуальність у людях.

За час роботи з малюнками я виробила для себе певні правила, які допомагають мені формувати позитивну самооцінку малюнків:

1. Хвалити дитину за старанність, так само, як за досягнення.
2. Дати розуміти, що старанність і наполегливість важливіші за результат.
3. Допомогти дітям ставити перед собою реальні цілі.
4. Критикувати не саму дитину, а вчинки. Наприклад, дитина полізла на високий паркан. Я не кажу: «Куди ти поліз? А ну злізь негайно!». Я кажу: «Ти сміливий хлопчик! Але міг впасти й розбитися. Не роби більше цього».
5. Дати дитині відчути справжню відповідальність. Кожна дитина має певні обов’язки в класі. Вона відчуває себе членом команди.
6. Часто говорити своїм учням про те, що вони гарні, добрі, мужні, справжні друзі. І вони стають такими.

Популяризацію здорового способу життя і культури здоров’я я намагаюся здійснювати через залучення батьків в різні позашкільні заходи, змагання, проведення традиційних днів здоров’я, дня фізкультурника, виставок дитячих робіт, тематичних малюнків, газет «Здоровий спосіб життя, спортивно-розважальних програм, вікторин, сімейних свят «Тато, мама, я – спортивна сім’я».

Крім цього, діти, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи, займаються в групах з ЛФК. Ці заняття я продовжую окремо від уроків фізичної культури. Для занять учнів поділили на підгрупи в залежності від діагнозу й рекомендацій лікаря. Діти з нетерпінням чекають цих занять, бо ці заняття направлені на формування правильної постави, на збереження навичок правильної постави, профілактики й корекції плоскостоп’я, формування правильного дихання.

Я впевнена, що здоров’я дитини – це найголовніший скарб, який вона отримала при народженні. Тому вважаю, що його треба зберегти, укріпити, бо ніхто і ніщо не має права його пошкодити.

Саме цьому я прийняла рішення пройти тренінгові заняття курсу «Корисні звички», щоб впроваджувати у свою роботу методичні рекомендації цього курсу, щоб активніше сприяти просвітницькій діяльності щодо здорового способу життя як дітей, так і батьків.

Для того, щоб дитина майбутнього була розумною, сильною, доброю і просто здоровою, ми вирішили об’єднати педагогічні, психологічні, методичні служби нашої школи, які б сприяли збереженню здоров’я дітей і формуванню особистості, здатної дарувати світові тепло свого серця.