Здоров'язбережувальні та здоров'ятворчі технології на уроках світової літератури.

Здоров'я дитини — найцінніший скарб. Збереження духовного, фізичного, психічного здоров'я дитини — важливе завдання школи. Основні чинники, від яких залежить здоров'я людей: - 10% від рівня розвитку медичного обслуговування; - 20% від спадковості; - 20% від стану довкілля; - 50% від способу життя. Здоров'язбережувальним аспектам у педагогіці присвячено багато робіт, та все ж проблема психолого-педагоічного дослідження ролі й необхідності збереження здоров'я усіх учасників освітнього процесу залишається поки ще не вирішеною. Турботу викликає значне зменшення кількості абсолютно здорових дітей (їх залишається не більше 10-12%); різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління; зростання числа учнів, що мають декілька діагнозів (у 20% старшокласників у анамнезі 5 та більше діагнозів); зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання дитячої смертності; пасивність, апатія та навіть агресивне ставлення до навчання. Основні "шкільні" фактори, що негативно впливають на здоров'я учнів. Ті, що активно обговорюються та вивчаються: - перевантаження навчальних програм, інтенсифікація навчального процесу; - недовершеність навчальних програм і технологій; - авторитарний стиль викладання; - відсутність індивідуального підходу до учнів; - переважне використання навчальних технологій і недооцінювання виховних; - недостатня рухова діяльність учні:в; - неправильне харчування школярів; - недотримання санітарно-гігієнічних норм в організації| освітнього процесу; - недостатнє фінансування школи. Ті, що недостатньо обговорюються та вивчаються: -дидактогенна організація освітнього процесу; -недостатня психологічна культура навчально- виховного процесу; -недостатня компетентність педагогів у питаннях здоров'я, здоров'язбережувальних технологій; -низький рівень культури здоров'я учнів; -слабке використання технологій, що дають учням досвід"успіху" та "радості", необхідний для підтримки психологічного здоров'я та ефективної соціально-психологічної адаптації у самостійному житті; -проблеми стану здоров'я вчителів; -недостатній розвиток у вчителя особистих якостей, необхідних для реалізації здоров'язбережувальних технологій (толерантності, доброзичливості, почуття гумору та ін.). Усе це не може не хвилювати педагогів та медиків. Виникає необхідність у розробленні технологій, що полегшують, по змозі, формування нових знань, зберігаючи при цьому здоров'я учнів. У класифікації освітніх технологій останнім часом виокремилась нова група — здоров'язбережувальні ОСВІТНІ технології» (ЗОТ), які об'єднують у собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу з форму¬вання, збереження та зміцнення здоров'я дітей. На жаль, поняття "здоров'язбережувальні освітні технології'" й досі сприймається багатьма педагогами як "аналог санітарно-гігієнічних вимог". Дехто вважае, що ЗОТ — це одна або кілька нових педагогічних технологій, альтернативних усім іншим, I тому можна вибирати: чи працювати, наприклад, за технологіями М.Монтессорі, вальдорфської педагогіки. чи за "технологією здоров'язбереження". Технологія — це, перш за все, системний метод створення, застосування та визначення всього процесу викладання та засвоєння знань з'урахуванням технічних та людських ресурсів і їх взаємодії, що ста¬вить своїм завданням оптимізацію форм освіти. Типи ЗОТ: - здоров'язбережувальні (забезпечення рухової активності, вітамінізація, інгаляція, організація здоро-вого харчування, профілактичні щеплення); - здоров'ятворчі (фізична підготовка, валеохвилинки, фізіотерапія, ароматерапія, загартовування, гімнастика, масаж, фітотерапія, аромотерапія; "м'які світло, колір та звук; оздоровчі сили природи: сонячні та повітряні ванни, водині процедури тощо); - технології навчання збереження здоров'я (вве¬дения відповідних тем до шкільних предметів загальноосвітнього циклу); - виховання культури здоров'я (ознакомления з санітарно-гігієнічними вимогами, факультативні та позакласні заняття з розвитку особистості учнів). До основних принципів здоров'язбережувальної педагогіки можна віднести: - триєдине уявлення про здоров'я; - неперервність та наступність; - пріоритет дієвої турботи про здоров'я учнів і педагогів; - комплексний міждисциплінарний підхід; - гармонійне поєднання навчального, виховного і розвивального педагогічного впливу; - відповідність змісту й організації навчання віковим особливостям учнів; - принцип чергування пози з урахуванням видів діяльності; - перевага позитивного впливу над негативним; - пріоритет активних методів навчання; - виховання відповідальності учнів за своє здо¬ров'я; - принцип відстроченого результату; - принцип контролю за результатом. Мета ЗОТ — забезпечити дитині можливість збе¬реження здоров'я під час навчання у школі, сформувати в неї необхідні знання, уміння та навички щодо здо¬рового способу життя, навчити використовувати отримані знання у повсякденному житті. Здоров'язбереження може виступати як одне із завдань певного освітнього процесу. Це може бути освітній процес медико-гігієнічної спрямованості (відбувається при тісній взаємодії педагога, медичного працівника та учня); фізкультурно-оздоровчої (надається пріоритет фізкультурним вправам); екологічної та ін. Немає якоїсь однієї унікальної здоров'язбережувальної технології. У Ш.Амонашвілі здоров'язбере-жувальний ефект проявляється завдяки пробудження позитивних переживань і почуттів. "Уроки розуміння (іншого)", "Уроки любові" та ін. — це і є уроки фізичного і духовного здоров'я дітей. У М.Щетиніна ефект Здоров'язбереження спостерігається у процесі навчання способом занурення в освітній предмет (наприклад, протягом одного тижня всі 34—36 навчальних годин учні вивчають тільки один предмет), після кожних двох уроків діти займаються музикою, фізкультурою, хореографією. В.Кушнір досягає цього ефекту завдяки мотивації і підтримці по¬зитивних емоцій учнів. Усе більшого поширення набувае унікальна педагогічна технологія — ноосферна (біоадекватна) освіта: формування здорового способу життя людини, яка розуміє і приймає генетичну єдність: "Творець — Світ — Природа — Людина — Суспільство" з її духовно-моральними та історико-культурними цінностями. "Ноосферна освіта — це творче на всіх рівнях буття навчання і виховання цілісної особистості згідно з Загальними Законами Світу, Загальними Законами Людського Суспільства і Спеціальними Законами педагогіки, психології та фізіології". Метою ноосферної освіти є формування психологічного здоров'я дитини (стресостійкість, гармонія та духовність), мотивація екологічного типу мислення, заснованого на свідомому сукупному володінні логічним (л!вопівкульним) та образним (правопівкульним) мисленням. Саме двопівкульний тип мислення може дати людині цілісну картину світу і стати інструментом вирішення глобальних проблем збереження здоров'я планети. Педагогічні засоби біоадекватного (природовідповідного) методу викладання зорієнтовані на надання згорнутої інформації у процесі навчальної релаксації, на творче асоціативне мислення, розширення сприйняття, ко¬ли задіяні всі органи чуттів; на принцип потенціййної безпеки (від перевантажень, чужорідної та непотрібної індивіду інформації, в!д тиску педагогів та авторитетів). При такому підході стресові реакції учня трансформуються у позитивні емоційні стани; розкриваються його вищі фізичні, інтелектуальні та духовні можливості. Усі педагогічні технології, які застосовує вчитель на уроці, можуть бути визначені (кількісно чи якісно) за ступенем впливу їх на здоров'я учнів. ВПРАВИ ДЛЯ ВАЛЕОХВИЛИНОК НА УРОЦІ Хочу запропонувати вчителю св1тової літератури декілька простих, але корисних вправ для здо-ров'язбережвуального та здоров'явщновлювального ефекту роботи з дітьми на уроках. Замість звичного слова "фізкультхвилинка" в сучасній педагогіці використовується поняття "валеохвилинка" або "динамічна пауза". Кожен учитель повинен володіти навичками самомасажу і релаксаційними моментами. Кожен учень має право у будь-який момент уроку попросити провести динамічну перерву або валеохвилинку (вправи на гармонізацію роботи півкуль головно¬го мозку; потягування; гімнастика для очей; вправи для правильної постави; вправи для зміцнення м'язів рук; вправи для відпочинку хребта; масаж грудей, обличчя, рук, ніг; вправи для ніг; вправи на килимі; релаксаційне розслаблення тіла та міміки обличчя; психогімнастика; дихальні вправи). Вправи на гармонізацію роботи півкуль голо¬вного мозку: — помасажуйте мочки вух, потім усю вушну рако¬вину. Наприкінці вправи розігрітъ вуха руками; - правою рукою ритмічно поплескувати себе по тім'ячку, а лівою, не поспішаючи, погла'джувати живіт зверху вниз або по колу. Потім руки поміняти місцями; — рукою провести горизонтальну вісімку, потім обома руками; права рука "ходить" швидко по малому колу, а ліва — повільно по великому колу; "гребінець": розчесати волосся подушечками пальців; - "Цвяхи": подушечками пальців постукати по всіх 27 кістках черепа; "колечко": по черзі і дуже швидко перебираемо пальці рук, сполучаючи в кшьце з великим пальцем вказ!вний, середн!й, без!менний, м!зинець. - "вухо-н!с": л!вою рукою беремось за кшчик носа, а правою — за л!ве вухо I навпаки; "дзеркальне малювання": поклад!ть на ст!л чистий аркуш паперу, В1зьм!ть в кожну руку по ол!вцю. Малюйте одночасно обома руками дзеркально-симетричн! малюнки, л!тери. Активізація всіх органів чутпв: зору (кольори, малюнки, шюзм); слуху (звуки природи; музика, яка має оздоровчий вплив); нюху (приємні запахи, ароматерапія); смаку (цукерки, фрукти). Гімнастика для очей: вертикальні рухи очей "вгору — вниз"; горизонтальні рухи "вправо — вліво"; - повести очима за годинниковою стрілкою \ проти неї; заплющивши очі!, уявити по черзі кольори весел¬ки якомога виразніше; на дошці на початку уроку накреслити будь-яку криву (спіраль, коло, дугу, ламаною лінією); запропонувати д!тям очима "намалювати" ц! ф!гури ктька раз!в спочатку в одному, а пот!м — в !ншому напрямку - слщкувати за ф!гурками на екран!, що рухаються; можна скачати з Ытернета; знайти найбтьш далеку б!лу цятку, повтьно пе¬ревести погляд на найбтьш близьку чорну цятку, I так ктька раз!в; вказ!вн! пальц! обох рук звести разом перед очи¬ма I повтьно розводити руки в р!зн! сторони, поки можна спостер!гати за вказ!вними пальцями боковим поглядом; вказ!вний палець одн!еТ руки приблизити до но¬са — прибрати на в!дстань витягнуто! руки; - вправа "погляд на сонце": м'яко розкрити оч1, закрити (4 рази), вщпочити, поки не пройдуть кольори; сильно заплющити — розплющити (7 раз!в). Для оздоровления очей можна використовувати фотограф!, що м!стять м'яке сприйняття ! мають оздоровчий ефект (за В.А.Сшкевичем). Що таке природна м'якють випором!нювання зву¬ку, свггла, тепла? М'яке сприйняття — добре, н!жне, у природному звучанн!, природному тепл! та природному св!тл!. М'як!сть — благодатна ! здорова, вщкрита та не-вловимо насичена, вона е вираженням комфорту; м'яке випром!нювання звуку, св!тла ! тепла — природ¬ное М'яке випромшювання охоплюе у людину, вщнов-люючи и сили, дае життя ! здоров'я. Це таке природне випром!нювання, без якого не може юнувати людина. М'як!сть випром!нювання — це довершене вираження райського уявлення про звук, св!тло ! тепло. "М'яке" сприйняття природних об'ект!в: л!с, трава, кв!ти, дощ, р!чка. "Тверде" сприйняття — рукотворних об'ект!в, будь-яких витвор!в, виготовлених людиною. Зображення з м'яким, фрактальним сприйняттям, як! можна вив!шувати на ст!нах, вм!щувати на робочому стол! на комп'ютер!: небо над озером, сонце над морем, кв!ти-дзв!ночки, сонце-хрест, н:чне зоряне небо, блискавки у неб!, сонце кр!зь лю, суниц!, син!й кол!р, земна куля. Вправи на правильне дихання Неправильне дихання призводить до порушень д!яльност! серцево-судинно! и дихально! систем, зниження насичення кров! киснем, порушення обм!ну речовин. Для правильного дихання виконують рухов! вправи з назвами: "Задути св!чу", "Зловити комара", "3!гр!ти руки" тощо. У нин1шн1й еколог!чн!й ситуацн потребуе масажу щитопод!бна залоза, який можна виконувати у такому порядку: Сядьте зручно. Розслабтеся, заспокойтеся. Р!вно, протяжно, на однм висот! вимовляйте звук [а]. Вимова звука [и] в таких самих умовах актив!зуе роб'оту мозку, нормал!зуе функц!ю нирок. Промовляння звука [о] нормал!зуе стан середньоТ частини грудноТ кл!тки. Чергування звук!в [о], [и] масажуе серце. Релаксащя Ще одну трупу вправ складають прийоми, як! за-спокоюють нервову систему, зн!мають напруження. У цьому випадку особливо важливим е голос учителя та його внутр!шн!й спок!й. Надаеться максимум уваги забарвленню голосу и темпу вимови сл!в. "Пюля грози". Заплющпъ оч!. Ви в п\с\. Вщгримша гроза. Пройшов дощ, виблискуе мокре листя на бе-рез!. На трав! — ср!бн! крапл!. Як гарно пахне в л!с! Як легко дихаеться! Ось конвалм — вдихн!ть 1хн!й чудо-вий аромат. Вдихайте повшьно, р!вно, глибоко. Вправи "Я в св!тл! райдуги", "М!сце спокою" та !н. "Обов'язковою умовою ефективного використання валеохвилинок е 1х позитивне емоц!йне забарвлення. Виконання вправ з нудьгою, без бажання не дасть по¬зитивного результату, а скор!ше навпаки" [2, с. 3]. Сама радють навчання, так само, як! радють будь-яких вправ I прац!, робить дитину здоров!шою. Пояснюється це тим, що коли людина перебуває в стан! радост!, позитивно'! напруги, в II орган!зм! виробляється природний стимулятор, який сприяє підвищенню імунітету! працездатност!. Залучення школи ! кожного педагога до здоров'язбережувальних та здоров'ятворчих технолопй вигля-дає таким чином: усвідомлення вчителями традиц!йної школи сп!льно вщповщальност! за стан здоров'я школяр!в; оволод!ння необхідними здоров'язбережувальними технолог!ями; використання отриманих компетентностей на практиці у тісній взаємодії з учнями та їхніми батьками, з медиками та психологами. Тож давайте виховувати здорову, творчу, цілісно та еколопчно мислячу особистіть.