Запитання для гри "Найрозумніший"

Використання інтегрованого підходу при проведенні предметних тижнів.

( розмірковування з приводу системного підходу в навчанні та з досвіду роботи )

Системний підхід — це напрям методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить вивчення об’єктів як систем. Вирішеням цих проблем займається молода кібернетична наука – теорія систем, становлення якої  происходить в наш час. Ця теорія зародилася в 30-х роках XX в. і в 50-і  сформувалась как самостійний науковий напрямок.

Після перших публікацій і періоду «змови мовчання», до 1954 р. Ситуація  в науці та відношення до нових ідей змінилося в кращу сторону. В США була ор­ганізована «Спілка досліджень в області загальної теорії систем». Її організаторами були: біологи Л. Берталанфи и Р. Жерар; А.Рапопорт — спеціаліст по математичним  пробле­мам в області біології та психології; К. Боулдинг — эконо­міст.

Починаючи з  1956 р. Спілка видає під редакцією Берталанфи и Рапопорта щорічник «Сепега1 Systems». В 1959 р. при Кейсовскому технологічному інституті (США) створено «Центр системних досліджень». В 1963 р. организовано Ін­ститут системних досліджень. Уже прошли десятки симпозиумів, специально присвячених розробці проблем теорії систем в США, Япо­нії, СССР, Україні, Польщі, Болгарії, вийшли в світ ряд спеціальних видань. Все це свідчить про те, що проблемі теорії систем в усьому світі приділяється велика увага.

Великий вклад в розвиток молодої науки зробили Г. С. Поспелов, Н. П. Бусленко, В. Н. Садовский, Н. П. Федоренко и др., за кордоном — М. Месарович, Я. Такахара, Д. Мако, Г. Саймон, А. Холл, Р. Калман.

        Не залишилась осторонь і педагогічна наука. Сучасний світ такий яскравий, багатогранний та різнобарвний, що осягнути його повною мірою стаю все складніше. Наука і технологія розвиваються так стрімко, що за 5 років всі знання вміння, застарівають. Одне із основних завдань теорії систем – створення «єдиного знання», опанування якого дало можливість швидко адаптуватись до змін в потоку інформації, вибирати спеціалізацію та опановувати суміжні спеціальності.

 Створення ідеальної педагогічної системи, що дала б можливість на основі базових знань проводити швидку і якісну підготовку молоді до одночасного цілісного сприйняття світу та можливості удосконалення в певній галузі знань – це глобальне завдання педагогічної науки. На її вирішення спрямована ідея інтегрованого навчання, що була вже популярною на початку ХХ ст. і знову набуває популярності з новим витком науково-технічної революції початку ХХІ ст.. Проте, в умовах сучасного предметного навчання це здійснити досить складно. Проблема  реалізації принципу інтеграції навчання є актуальною в школі.

 В нашій школі ми спробували вирішити її впровадженням в традиційні форми позакласної роботи дещо нестандартних підходів. Так, звичні предметні тижні замінили на інтегровані, зв’язані спільною ідеєю.   Першою ластівкою став місячник природничих наук «Веселкова подорож», організований МО вчителів природничо-математичного циклу. За основоположну ідею місячника було взято опис кольорів веселки та їх емоційного впливу на людину. Суть «подорожі» полягала в організації творчої та пошукової роботи учнів, поєднаної з позакласним заходами з відповідних предметів. Стимулом для учнів стало відкрите змаганням між класами та нагороди у вигляді рад (так звана шкільна «валюта», очки , що нараховуються класам за участь в громадському житті, гарні справи, та знімаються за протилежне.

 Система рад діє в межах шкільного самоврядування, акціонерне товариство «Карат», при шкільному парламенті). Кульмінацією місячника став конкурс «Найрозумніший», що пройшов в кілька етапів – класний та загально шкільний. Оголошення про місячник, план проведення, конкурси та результати оприлюднювались на стінній газеті та шкільних радіо лінійках. Матеріали пошукових робіт розміщувались на магнітній дошці в коридорі. Проходження цього інтелектуального марафону на протязі місяця викликало жвавий інтерес серед учнів, спонукало вчителів на нові ідеї. Так, уже народився план нового місячника «Буремне ХХ століття» на базі предметів історія, географія, зарубіжна та українська література, музика, мистецтво.

  Безмежну  можливість реалізації ідей інтеграції  дає новий погляд на традиційні речі. А для навчально-виховного процесу в школі це  сприятиме здійсненню фантастичних планів і збагаченню шкільного життя всіх його учасників.