Вплив неологізмів на розвиток сучасної української літературної мови

Вплив неологізмів на розвиток сучасної української літературної мови

Виконав: студент групи ФК-13-4

Скуріхін Марк

• Неологі́зм  (від грец.  νέος  — молодий, новий і  λογισμός  — судження, вислів) — новостворений термін, авторське слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включена до державної та загальновживаної мови.

Види неологізмів

Неологізми

Мовні

Авторські

Лексичні

Семантичні

Мовні

• Мовні неологізми — це слова, які виникають як назви для нових предметів, явищ, понять, що не мають назв у мові, або як нові назви для вже існуючих предметів або явищ. Наприклад: колайдер, комп'ютер, селфі.

Лексичні

• Лексичні неологізми можуть бути утворені за наявними в мові моделями. Так, за зразком  біологія, геологія, зоологія  утворилися слова  вірусологія, дельфінологія, спелеологія … За зразком  атмосфера, стратосфера  утворено слово  біосфера  і так далі або запозичені з інших мов: бобслей, макіяж, панк, рекет, спонсор. 

Семантичні

• Семантичні неологізми - нові значення відомих слів: зебра «пішохідний перехід», штрих «паста для виправлення помилок», зелені «долари». 

Авторські

• Оказіоналізми (авторській неологізми) - це мовленнєві одиниці, які утворюються за стандартними та новими словотвірними моделями, з характерним експресивним забарвленням та індивідуальним характером. Оказіоналізми рідко переходять у загальновживану лексику, і в цьому полягає їх основна відмінність від загальних неологізмів. 

• Хоча бувають й винятки(наприклад, до загальновживаного словника ввійшли такі новотвори майстрів слова, як мрія, майбутнє, крок ( М. Старицький), поступ, чинник (І.Франка), незграбний, бруд, окремий (В. Винниченка), розкрилитися ( М. Рильського) та всніжитися ( М. Стельмаха). Індивідуально-авторські новотвори повинні бути зрозумілими, образними, органічно поєднувати у собі загальномовні й індивідуальні, суб’єктивні ознаки.

Неологізми українських письменників

• Андрія Малишка: огнепоклонники, злотоголово
• Дмитра Павличка: лебедіють
• Павла Тичини: аеропланити, багряноводний, бистрозір, брунькоцвіт, вічнодумний, сонцеприхильник, яблуневоцвітно, ясно-соколово
• Ліни Костенко: золотаве звечоріння, стрімголова малеча, одкам'янійте, статуї античні, пензлі боговгодні
• Василя Стуса: спогадування, сніння, серцеокий, самозамкнений, стотривожна душа, на цих всебідах, усевитончуваний зойк
• Михайла Стельмаха: місяць-білогривець, підсмуток очей, нездужжя, пора зацвітать і одцвітать, зашовковитися, піднебесність
• Олеся Гончара: рожеве клубовиння, надвечірність, гороїжиться берег, двигіт ударів, протисезонно.

Деякі зі створених письменниками неологізмів увійшли до загальновживаних слів. Найбільше це стосується літераторів 19 століття і першої половнини 20:

• М. Старицький: мрія, майбутнє, крок
• І. Франко: поступ, чинник
• Олександр Олесь: прагнути
• В. Винниченко: незграбний, бруд, окремий
• М. Рильський: розкрилитися
• М. Стельмах: всніжити

Способи творення оказіоналізмів

Причини появи неологізмів

•   Потреба називати нові предмети, явища, поняття.

Наприклад:  айфон, смартфон, серфінг, кіднепінг

• Потреба замінити назви точнішими, зрозумілішими, які б більше відповідали нормам сучасної української мови (лексичні неологізми).
• Набуття словами, що вже існують у мові, нових значень (семантичні неологізми).
•   Бажання дати предметові чи явищу свіжу образну назву, яка більше відповідає світосприйманню автора (індивідуальні чи авторські неологізми).

Функції

• Неологізми служать, з одного боку, для номінації нових чи, ще не названих понять, реалій, а з іншого — для заміни попередніх найменувань новими, зумовленої різними чинниками — тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру та інших.

Формування

• Неологізми з'являються в мові, по-перше, як власне новотворення — шляхом словотворення на основі наявних у даній мові морфем (це основний шлях:  роздержавлення, доленосний ), переосмислення слова та лексикалізації словосполучення, по-друге, як відносні новотворення — внаслідок запозичення мовних одиниць з інших мов ( шоу, спонсор, аеробіка, ламбада , в тому числі словотворного та семантичного калькування:  євробачення, зоряні війни, п'ятдесят на п'ятдесят ) та переходу їх до загальнонародної мови з вужчих стильових сфер або територіальних різновидів ( мутант, зомбі, гоблін ; та інші)

Потреба у власне номінативних неологізмах постає особливо гостро в час формування літературної мови народу або її окремих стилів, коли, зокрема, зростає роль свідомого, цілеспрямованого їх творення окремими особами (наприклад, явище «кованих слів» в останній чверті XIX ст., спроби творення термінології на національній основі І. Верхратським, інтенсивний розвиток неологізмів у період 1917 — поч. 1930-х pp.). Номінативно-експресивні неологізми особливо швидко виникають (так само й зникають) у розмовній мові, передусім у жаргонах.

Дослідження і вивчення

• Кількість неологізмів тільки в періодиці (вона переважно і є матеріалом для їх фіксації) у розвинених мовах досягає протягом року десятків тисяч (не всі, звичайно, лишаються в мові). Переважна більшість неологізмів (до 90 %) — це терміни. Неологізми ряду мов (англійської, російської, французької, японської) фіксуються і досліджуються в центрах неології. Існують словники нових слів і значень. Неологізми української мови останніх десятиліть, зокрема суспільно-політична лексика, вивчалися здебільшого в плані загальних словотвірних, лексично-семантичних та стилістичнх тенденцій розвитку (А. Москаленко, І. Шашкін, К. Ленець та інші).