ВНЕУРОЧНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ 6 КЛ.УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК

МУНИЦИПАЛЬНОЕ БЮДЖЕТНОЕ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ «МАРЬЯНОВСКАЯ ШКОЛА»

КРАСНОГВАРДЕЙСКОГО РАЙОНА РЕСПУБЛИКИ КРЫМ

РАБОЧАЯ ПРОГРАММА

По внеурочной деятельности. Язык и культура украинского народа.

Уровень общего образования. Основное общее образование 6б класс.

Количество часов по учебному плану: 6 класс -70 часов в год; 2 часа в неделю.

Составитель: учитель украинского языка и литературы, специалист первой квалификационной категории МБОУ «Марьяновская школа» .

Программа разработана на основе: Образовательной программы МБОУ

«Марьяновская школа» среднего общего образования в соответствии с федеральным компонентом государственных образовательных стандартов

(ФГОС) начального образования,основного общего и среднего(полного) общего образования, утвержденных приказом Министерства образования Российской Федерации от 05.03.2004 № 1089(с изменениями), примерной авторской программы по Народознавству (автор Король О.В.)

Рабочую программу составила: ______ М.А.Невмержицкая

с. Марьяновка

2016 г.

Змiст

1. Пояснювальна записка………………………………………………….3

2. Загальна характеристика позакласноi роботи…………………………4

3. Опис мiсця позакласноi роботи в навчальному процесi……………....5

4. Запланованi результати………………………………………………….6

5. Змicт позакласноi роботи………………………………………………..7

6. Тематичний план…………………………………………………………8

7. Навчально-методичне та матерiально-технiчне забеспечення………..15

8. Календарно-тематичне планування……………………………………..17

Пояснювальна записка

Нормативными и распорядительными документами для составления рабочей программы являются:

1.Закон «Об образовании в Российской Федерации» от 29.12.2012 г. № 273-ФЗ.

2.Приказ Министерства образования РФ от 05.03.2004 г. № 1089 «Об утверждении федерального компонента государственных образовательных стандартов начального общего, основного общего и среднего (полного) общего образования», с изменениями и дополнениями.

3.Приказ Министерства образования и науки РФ от 17.12.2010 г. № 1897 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования».

4.Письмо Департамента государственной политики в образовании Министерства образования и науки РФ от 07.07.2005 г. № 03-1263 «О примерных программах по учебным предметам федерального базисного учебного плана».

5.Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации от 5 сентября 2013 г. № 1047 «Об утверждении порядка формирования федерального перечня учебников, рекомендуемых к использованию при реализации имеющих государственную аккредитацию образовательных программ начального общего, основного общего, среднего общего образования».

6.Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации от 31.03.2014 № 253 «Об утверждении Федерального перечня учебников, рекомендуемых к использованию при реализации имеющих государственную аккредитацию образовательных программ начального общего, основного общего, среднего общего образования».

7.Письмо Министерства образования и науки Российской Федерации от 29.04.2014 № 08-548 «О федеральном перечне учебников».

8.Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации от 30.08.2013 г. № 1015 «Об утверждении порядка организации и осуществления образовательной деятельности по основным общеобразовательным программам образовательным программам начального общего, основного общего и среднего общего образования».

9.Постановление Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 29.12.2010 № 02-600 (Зарегистрирован Минюстом России 03.03.2011 № 23290) «Об утверждении СанПиН 2.4.2.2821-10 «Санитарно-эпидемиологические требования к условиям и организации обучения в образовательных учреждениях» с изменениями, внесенными постановлением Главного государственного санитарного врача Российской Федерации от 29.06.2011 № 85.

10.Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации от 16.01.2012 № 16 «О внесении изменений в перечень организаций, осуществляющих издание учебных пособий, которые допускаются к использованию в образовательном процессе в имеющих государственную аккредитацию и реализующих образовательные программы общего образования образовательных учреждениях».

11.Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации от 09 марта 2004 года № 1312 «Федеральный базисный учебный план и примерные учебные планы для общеобразовательных учреждений РФ, реализующих программы общего образования» (в редакции приказа Министерства образования и науки Российской Федерации РФ от 03 июня 2011г. № 1994).

12.Приказ Министерства образования, науки и молодежи Республики Крым от 11.06. 2015 г. № 555 «Об утверждении Методических рекомендаций по формированию учебных планов общеобразовательных организаций Республики Крым на 2015/2016 учебный год».

13.Фундаментальное ядро содержания общего образования / под ред. В. В. Козлова, А.М. Кондакова. – 2-изд. - М.: Просвещение, 2009.

14.Концепция духовно-нравственного развития и воспитания личности гражданина России: учебное издание / А.Я. Данилюк, А.М. Кондаков, В.А. Тишков. – М.: Просвещение, 2010.

15.Примерная основная образовательная программа основного общего образования, одобренная решением Федерального учебно-методического объединения по общему образованию от 08.04.2015 №1/15. (5 класс).

16.Примерная основная образовательная программа образовательного учреждения. Основная школа / сост. Е.С. Савинов. М.: Просвещение, 2011. (6-11 классы).

17.Федеральный закон от 05.05.2014 N 84-ФЗ "Об особенностях правового

регулирования отношений в сфере образования в связи с принятием в Российскую Федерацию Республики Крым и образованием в составе Российской Федерации новых субъектов – Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в Федеральный закон "Об образовании в Российской Федерации".

18.Письмо Министерства образования, науки и молодежи Республики Крым от 19.05.2014 г. № 01-14/68 Методические рекомендации по формированию учебных планов общеобразовательных организаций Республики Крым на 2015/2016 уч. год.

19.Методические рекомендации КРИППО: Об особенностях преподавания предмета в 2016 – 2017 уч. году.

20.Учебный план МБОУ « Марьяновская школа» на 2016/2017 учебный год.

Робоча програма з позакласноi роботи 6 класу розрахована на 70 годин (2 години на тиждень).

Загальна характеристика позакласноi роботи

Під час позакласноi роботи в 6 класi потрібно працювати над формуванням в учнів перерахованих у програмі знань та умінь, необхідно звертати увагу на те, щоб учні оволодівали уміннями загальнонавчального характеру, різнобічними засобами діяльності, набували досвіду.

1. вироблення стійкої потреби у вивченні української мови;

2. розвиток умінь і навичок спілкування, вільного вираження думок і почуттів у різних сферах приватного й суспільного життя на основі засвоєння базових знань; оволодіння культурою мовлення;

3. формування в учнів базових умінь і навичок на основі засвоєння знань з української мови та літератури;

4. вироблення умінь сприймати народознавство як мистецьке явище, що має естетичну цінність;

5. формування гуманістичного світогляду, духовного світу учнів, моральних і естетичних переконань, засвоєння українських національних та загальнолюдських цінностей шляхом прилучення через мову до культурних надбань українського народу в контексті світової культури.

Народознавство - це наука про націю, людину у її зв'язках із природою, мовою, історією, побутом, обрядами та звичаями, усною творчістю. Це важливий і могутній чинник навчання і виховання, розвитку особистості й оздоровлення суспільства.

Процес формування особистості засобами народознавства являє собою взаємозв'язану діяльність вчителів і учнів у розвитку моральних почуттів і рис поведінки, а саме примноження трудових традицій, звичаїв народу, дбайливе ставлення до історичних пам'яток, традицій, обрядів.

Проблема вивчення народознавства вимагає найпильнішої уваги до себе не тільки з боку педагогів, але й всього суспільства. Тут йдеться про виховання юної зміни, про моральний світ майбутніх поколінь.

Діти повинні відчути себе не на словах, а на ділі спадкоємцями духовних скарбів народу! К.Г.Стеценко - український композитор, доводив, що красу, як вічну правду життя, для розвитку в дітях художнього почуття, ми повинні черпати у "великій скарбниці української народної творчості".

Уроки народознавства приваблюють учнів. Діти - творці всіх заходів; вони знайомляться з давніми обрядами, звичаями, традиціями нашого народу.

Найголовніше - це те, що діти збагачують душу і серце високими думками і глибокими почуттями - вірності батьківській хаті, маминій пісні, рідній землі.

Виховання учнів засобами народознавства відбувається під час вивчення основ наук (історія, географія, мова, література, біологія, музика й співи, малювання, трудове навчання). На таких уроках учитель знаходить прийоми і засоби прилучення учнів до народних джерел, органічно поєднує навчальний матеріал підручника з місцевим краєзнавчим. Це сприяє кращому засвоєнню знань з даного предмета.

Мiсце позакласноi роботи «Мова та культура украiнського народу» в навчальному процесi

Програма 6-го класу передбачає перший етап узагальнення на абстрактно-теоретичному рівні одержаних народознавчих відомостей, формування первісного базового рівня знань про народ, його ідентичність, а також наукових дисциплін, що займаються вивченням народів (етносів) — народознавства, етнографії, етнології. Засвоюються народознавчі поняття «сім'я», «родина», назви спорідненості в родині, місце родини в громаді. Усвідомлюється зміст понять «батьківський поріг», «отчий світильник», «наші обереги» в контексті сучасності. Збираються відомості про славні роди України, краю, їх діяння на благо народу, на славу Батьківщини. Усвідомлюються поняття «свої» і «чужі», «краяни», «кревні», «сусіди» і т. ін. Водночас поглиблюються й узагальнюються раніше фрагментарне одержані знання про особливості садиби, житла українців, громадських будівель, їх назв та призначення навколишнього рослинного та тваринного світу; вивчаються характерні ознаки та місцеві назви частин населених пунктів — кути, хутори, вулиці, а також навколишніх природних угідь —поля, луки, ріки, урочища, стави та озера, байраки та пущі, степи, лани, ліси, діброви і т. ін. Акцентується увага на зв'язку людини з її навколишнім середовищем. Засвоюються поняття «регіон», «регіональні ознаки». Практикуються екскурсії, мандрівки з метою одержання народознавчої інформації та її фіксування (фотографування, зарисовки, записи легенд, оповідей з історії місцевості, краю), а також організовується догляд за чистотою джерел та потоків, водойм, висаджування дерев і квітів, збирання та висівання цілющих трав та зілля.

Запланованi результати:

• дати ґрунтовні й систематичні знання про мову, історію, побут, обряди та звичаї, усну народну творчість як українців так і інших етносів;

• сформувати вміння й навички теоретичного й фактичного матеріалу;

• ознайомити з обрядами, звичаями, побутом, культурою тощо;

• створити правильні умови для відображення, розуміння й засвоєння учнями закономірностей навчального матеріалу;

• виховувати потребу вивчати українську мову, плекати повагу до неї, до історії, до пращурів, до інших національностей тощо.

Вивчення позакласноi дiяльностi «Мова та культура украiнського народу» передбачено 6 класi із розрахунком 70 навчальних годин (2 години на тиждень).

Програма з позакласноi роботи

1. Знати народ – знати його історію.

Народознавство є історичною наукою, тому що вивчає проблеми походження народу, місце даного народу серед інших, історичні етапи формування етнографічного терену, тобто воно характеризує народ у всьому комплексі його життя.

1. Знати народ – знати його духовну культуру

Дати знання з культури – це означає показати розвиток культурних цінностей та їхній вплив на життя суспільства й особистості в усіх основних сферах життєдіяльності людини, а також дати учням можливість осмислити факти духовної культури на нашій землі з погляду філософських уявлень. Це особливо необхідно для формування особистості в наш час, коли відродження та розвиток культури є умовною повноцінного життя як особистості, так і суспільства.

1. Знати народ – знати його УНТ

Фольклор – це першоджерело. У фольклорних творах відображено культурно-історичний шлях народу. Міфологія – коріння нашої духовності, вічна скарбниця знань про найбільш ранні етапи розвитку народу. Вивчаючи УНТ, учні сповнюються глибокої любові до життя, поваги до праці, теплоти серця. Характерно, що УНТ містить у собі переконливі моральні настанови, відображені у обрядах, міркуваннях, які впливають на емоційну сферу дитини, а тому запам’ятовуються на все життя.

1. Знати народ – знати його господарство

Значна роль належить господарству українців. Учні повинні знати різні види господарської діяльності: житло, ремесло, одяг, їжу тощо. Адже, господарська діяльність – одна з найважливіших ланок у формуванні особистості.

1. Знати народ – знати сімейні звичаї, традиції та обряди

Від рівня духовної культури сім’ї залежить і рівень культури, вихованості дитини. Культура сім’ї насамперед визначається тим, чи шанують батьки своїх предків, один одного, чи бережуть честь свого роду, родини. У народі кажуть: «Яка сім’я, такий і я», «Яка сім’я, такі й діти». Саме тут закладаються основи гуманності, корінь духовності, фундамент особистості людини. Діти повинні бути глибоко обізнані з сімейними традиціями, звичаями, святами, що сприяє формуванню в них любові до батька й матері, бабусі й дідуся.

Настав, нарешті, час визначити істину: батьки – головні вихователі. Проблему родинного виховання на народних традиціях треба вважати найголовнішою в ідейно-моральному, культурному житті суспільства.

Знання сімейних обрядів та звичаїв готує дітей до сімейного життя.

1. Знати народ – знати його сучасне життя

Учні повинні усвідомлювати плин історії та місце в ній людини, своє місце як окремо взятої особистості. Вони повинні знати, що суспільство складається не з самих талантів та геніїв, а з усіх громадян держави.

Змiст позакласноi роботи

Народознавчі дисципліни, їх предмет і завдання. Загальні відомості (2 год).

Сім'я, родина, рід як частка народу. Дім, сім'я: члени сім'ї, їхні обов'язки стосунки, звички. Сім'я сучасна і в минулому. Родина, рід, родовід. Свояки, побратими. Назви спорідненості (тітка, дядина, стрийна і т. д.). Відомі родини й роди (на прикладі свого населеного пункту, околиці), їх роль у селі, краю, країні (14 год).

Хата, оселя, їх внутрішнє обладнання, зовнішнє оформлення (сьогодні, колись). Поняття про символи: «Отчий поріг». Прислів'я, приказки, народні пісні на цю тему (10 год).

Двір, садиба. Опис будівель, їх призначення, навколишній рослинний світ, домашні тварини. Квітники біля хати. Мальви, калина, чорнобривці, їх функціональне та смислове навантаження в оформленні садиби (8 год).

Наше село (місто). Кутки, вулиці, частини населеного пункту, полів, потоків, урочищ. Назви та легенди про них. Порівняльна характеристика з навколишніми селами та більш віддаленими. Екскурси в історію (10 год).

Поняття «свої»—«чужі», «земляки», «краяни», «сусіди», «односельці». Види і форми стосунків у господарській діяльності, обрядовості та дозвіллі. Казкарі, співаки, вишивальниці, будівничі, кравці тощо. Прізвища й прізвиська людей, їх походження. Розповіді, перекази, спогади з життя краян, старі фотографії, зустрічі із старійшинами села (16 год).

Мій край. Моя земля. Моя Батьківщина, її історичні назви та символи, їх трактування (6 год).

Самобутність народної культури українців. Узагальнююча тема на основі вивченого за рік. Використання групових та індивідуальних учнівських завдань, які вони виконували на канікулах (4 год).

У 6-му класі:

1. Етнографія, етнологія, народознавство, фольклор, етнос, етнічний, етнографічний. Сім'я, родина, рід, родовід, тесть, теща, сваха, свекруха, свекор, кум, кума, зовиця, дівер, племінник, племінниця, хрещеник (похресник), хрещениця (похресниця), хрещена мати (батько), дядько, тітка, дядина (локальні варіанти).

2. Хата, оселя, садиба, двір, мазанка, землянка, світлиця, мала хата, холодна кімната, стеля, долівка, крокви, дах, зруб, одвірки, сволок, причілок, мисник, скриня, жердка, піл (постіль), комора, повітка, хліб, клуня, тік.

Тематичний план

Кількість годин – 70 (2 г. на тиждень)

Примітка:

* Учитель може самостійно визначати види занять.

** Заочний екскурс (екскурсія) – учні самостійно підбирають матеріал по даній темі (у вигляді презентації, слайд шоу, відео матеріалів, рефератів тощо).

Навчально-методичне та матерiально-технiчне забеспечення

1.С.П. Павлюк, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчів. Українське народознавство: Навч. посібник.- Львів, 1994;

2.Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. - № 06. – 55с.

3.О.В.Король. Методика викладання українського народознавства в школі. – Київ, 1998;

4.Дивослово. Українська мова й література в навчальних закладах. – 2010. - № 05. – 26с.;

5.Конституція Росії.

6. ФДОС 2004р.;

7.Стратегія розвитку мов РФ, концепція, план заходів;

8.Б.Антоненко-Давидович. Як ми говоримо. – К.: Видавн. Дім КМ «АСАйЕМІА», 1994;

9.А.А.Бурячок. Орфографічний словник української мови. – К.: Наук. думка, 2000;

10.Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр «Просвіта», «Книга пам’яті України», 2000;

11.С.І. Головащук. Російсько-український словник сталих словосполучень. – К.: Наук. думка, 2001;

12.С.І. Головащук. Словник-довідник із українського літературного слововживання. – УНВЦ «Рідна мова», 2000;

13.Д.Принчишин, А. Капелюшний, О. Сербенська, З. Герпак. Словник-довідник з культури української мови /Між нар. фонд «Відродження». – Л.: Фенікс, 1996;

14.О.Д. Пономарів. Культура слова і мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002;

15.Тлумачний словник української мови. У 3-х томах. – К.: Аконіт, 2002;

16.І.П. Ющук. Практичний довідник з української мови. – К.: Рід. мова, 1998;

17.Освітні сайти мережі Інтернет;

18.П.Р. Ігнатенко. Народознавство у школі.

19.М.К. Дмитренко, Г.К. Дмитренко. Уроки з народознавство. – К., 2001;

20.Л.Ф. Вудвуд, І.М. Вудвуд. Українське народознавство. З батьківської криниці. – Д., 2000;

21.Журнал «Українська мова і література в школі». – 2009. - № 25. – 5с.

22.В.І. Щербина, О.В. Волкова, О.В. Романенко. Інтерактивні технології на уроках української літератури. – Х., 2005;

23.В.Т. Скуратівський. Дідух. – К.,2006;

Календарно-тематичне планування

21