Давно відгриміли бої Другої Світової війни. Наближається 71 річниця Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні .В травні цю дату буде святкувати вся країна. Але 1418 днів війни залишилися раною, яка ніколи не загоїться в пам'яті нашого народу. Тільки серед наших земляків - каховчан загинуло 3895 воїнів на різних фронтах війни. Пам'ять про них – в наших серцях, в пам'ятниках міста, в документах, листах, фотографіях, які зберігають рідні і як реліквію передають наступним поколінням.
З кожним роком все менше залишається ветеранів війни ,очевидців цих подій. І тому завдання нашого покоління – зберегти пам'ять про героїв , які відстоювали незалежність нашої країни від нацистів. Записати спогади ветеранів, дітей війни.
Я хочу розповісти про ветерана Другої Світової війни Улюренка Миколу Анастасійовича , який почав свій бойовий шлях солдата з жовтня 1939 року і закінчив 9 травня 1945 року. Приймав участь у битві за Берлін і поставив свій підпис на рейхстазі.
При написанні роботи ми використовували спогади рідних ,документи архіву який розміщений на сайті «Учасники Великої Вітчизняної війни», де ми знайшли «Наградные листы Улюренка Николвя Анастасиевича», а також «Приказ командира 44 Гвардейской пушечной артиллерийской Одесской Краснознаменной Бригады 5 Ударной Армии». В цих документах дається інформація про солдата і його подвиг. ,енциклопедію Великої Вітчизняної війни.
РОЗДІЛ 1.
Бойовий шлях Улюренка Миколи Анастасійоровича.
Народився М.А.Улюренко 23.12.1017 року у Донецькій області. У сім років залишився сиротою, виховувався у дитячому будинку. Після закінчення семирічки вступив до ФЗУ , де опанував професію слюсаря. З 1935 року працював слюсарем у Макіївці та Маріуполі.
У жовтні 1938 року був призваний на службу до Червоної Армії. Служив на кордоні з Фінляндією. 30 грудня 1939 року почалася війна СРСР з Фінляндією. Воював у цій війні з першого дня і до кінця війни артилеристом – обчислювачем.
У червні 1940 року війська Червоної Армії увійшли до Естонії, пройшов усю Естонію. У листопаді 1940 року мобілізувався. Працював на металургійному заводі у Донецьку слюсарем-інструментальником.
22 червня 1941 року отримав повістку і пішов до військкомату. Через 3 дні повернувся , тому був броньований.. Але він не міг залишатися в тилу, коли вся країна воювала, і тому подав заяву , щоб його зарахували добровольцем. Спочатку був у запасному полку у м.Ахтарка Херсонської області. У складі цього полку з тяжкими боями відступали до Сталінграду.
У лютому 1942 році був направлений на фронт у званні командира взводу. Під Харковом був тяжко поранений , і направлений до шпиталю. Зі шпиталю був виписаний у травні , і направлений на фронт під Сталінград. За хоробрість проявлену в боях був нагороджений медаллю « За оборону Сталинграда».
Воював у складі Південно – Західного, Сталінградського , Донського, Південного, 4 Українського, 3 Українського, 1 Білоруського фронтів.
Звільняв Херсонщину у складі 5 Ударної Армії під керівництвом майбутнього коменданта міста Берлін Н.Е.Берзаріна генерал – майора, Героя Радянського Союзу.
У вересні 1944 року був нагороджений медаллю «За боевые заслуги». Наградний лист був підписаний командиром 2 дивізіону гвардії майором Ларіоновим. В ньому записано , що гвардії сержант Улюренко М.А., командир топообчислювального відділення відмінно володіє своєю спеціальністю і підготував двох топообчислювачів, навчив їх працювати швидко і точно. А також надає точні координати по знищенню бойових точок ворога. Що завдяки точним даним 18.08.1944 року у бою під Шерпени, під час Ясько - Кишинівської операції, при невеликому розході снарядів була знищена трьох орудійна батарея 105 і 120 мм мінометна батарея.
15 січня 1945 року в бою, прорвавши оборону ворога і знаходячись на передовому пункті спостереження швидко і точно підготував данні по дзоту німців, який не давав рухатись піхоті . Чотирма точними снарядами дивізіонної артилерії цей дзот був знищений . А 16 січня 1945 року , коли командир вогневого взводу був поранений Улюренко М.А. замінив його підготував дані по батареї і корегував вогонь по ворогу.,що забезпечило просуванню піхоти . За мужність і героїзм, проявлений в боях був нагороджений медаллю « За Отвагу».
5 травня1945 року був представлений до ордену «.Червона Зірка». Гвардії майор Ларіонов написав у представленні на сержанта Улюренка М.А.,що за час служби показав себе, як один із кращих і ініціативних , вимогливих молодших командирів. Виконуючи свої обов'язки обчислювача по своїй ініціативі займався розвідкою німецьких вогневих точок. 28 квітня 1945 року в районі м. Берлін на вулиці Адальберг під кулеметним вогнем ворога перебігаючи від будинку до будинку зумів виявити ворожу самоходку , яка була замаскована в будинку. 29 квітня був наказ знищити 75 мм батарею ворога, яка розміщувалася на углі площі на північ вулиці Адальберг на 1,5 км. Щоб корегувати вогнем батареї Улюренко М.А. ризикуючи своїм життям під вогнем німецьких автоматників заліз на горище високої розбитої будівлі і звідти корегував вогонь батареї. Батарея ворога була знищена точними попаданнями снарядів. Це дало можливість далі просуватися нашій піхоті.
При обстрілі Брандербурських воріт в штаб прибув командир 5 Ударної Армії генерал - майор Н.Е.Берзарін і попросив показати координати Улюренка М.А.,але на той час він дав іншому бійцеві хордовий угломер і тому Н.Е.Берзарін дав йому свій.Коли наказ було виконано Улюренко повернув Берзаріну хордоугломір. Але генерал – майор віддав його назад Улюренку , сказавши,що він йому більше потрібен. Зараз цей хордоугломір знаходиться у нашому музеї, як реліквія. Нажаль вона не виставлена у залі,присвяченому подіям Великої Вітчизняної війни.Наказ про нагородження орденом « Красная Звезда» був підписаний 10 травня 1945 року.
Дійшов до рейхстагу і залишив на ньому свій підпис.
Під час війни ,виконуючи наказ командира, двічі зустрічався з маршалом Г.К.Жуковим, передаючи секретні пакети.
Визволяючи Херсонщину , в с. Давидів -_ Брод зайшов у одну із хат і попросив напитись води і познайомився із своєю майбутньою дружиною Зубковою Ганною Петрівною. Листувався і після закінчення війни повернувся і одружився. Відсвяткував з нею «золоте весілля».
У 1949 році був викликаний у військовучастину ,де ремонтував танки, як гарний спеціаліст. З 1962 року працював на заводі КЗЕУ слюсарем 25 років, за відмінну роботу був нагороджений Орденом Трудового Червоного прапора.І на заслуженому відпочинку не сидів без діла, працював на меблевій фабриці.У вільний час з дерева робив сувеніри ,малював картини. У нього ньго були дійсно «золоті руки»,щоб він не робив усе з якістю.
Висновки
Улюренко М.А. один із мільйонів солдат, які кували Велику Перемогу над нацитською Німеччиною.
Один з небагатьох солдатів Червоної Армії, який почав воювати з жовтня 1939 року і до травня 1945 року. Фактично пройшов усю Другу Світову війну, визволяв Україну, Херсонщину, а також Польщу, Німеччину,залишив підпис на рейхстазі. За бойові заслуги і хоробрість , проявлену в боях був нагороджений :
*Орденом Червоної Зірки,
*Орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня,
*медаллю за Відвагу,
*медаллю за оборону Стадлінграду
*медаллю за взяття Берліну Орденом Трудового Червоного прапору.
Був патріотом, чудовою людиною і пам'ять про нього завжди буде у наших серцях.
205
142 134 
