СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Топонимика Херсонской области.

Категория: География

Нажмите, чтобы узнать подробности

Додаток 1

Вимоги до побудови словникових статей

довідника  «Топоніми Херсонської області»

Назви статей подати напівжирним шрифтом великими літерами. Поруч з написанням географічної назви у дужках вказати її колишню назву. Тут же надати коротке визначення самого об’єкта (річка, озеро, місто, село тощо), його локалізацію, якщо це стосується річки, зазначити, куди і з якого боку вона впадає: л. пр. – ліва притока чи п. пр. – права притока, якщо населеного пункту – с. – село, м. – місто, рц. – районний центр, смт. – селище міського типу тощо

Просмотр содержимого документа
«Топонимика Херсонской области.»


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОМУНАЛЬНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

вул. Покришева, 41, м. Херсон, 73034, тел. (0552) 37-02-00, 41-08-10, 41-08-11, факс 37-05-92

Web: http://academy.ks.ua E-mail: [email protected]



_______________ № ________ на № __________ від ________________


Начальникам районних (міських)

відділів (управлінь) освіти,

завідувачам районних (міських) методичних кабінетів


Про створення словника-довідника

«Топоніми Херсонської області»


Інтерес до топоніміки є ознакою розвиненого цивілізованого суспільства, котре проявляє прагнення до самооцінки через вивчення й пізнання власної історико-географічної спадщини. Топоніми не лише забезпечують можливість орієнтації у просторі, але й відображають уявлення суспільства про себе, основні цінності та віхи історії.  Це проявляється на всіх рівнях – від країни в цілому до окремої міської чи сільської громади.

Розвиток суспільної свідомості у перехідні періоди відбувається через глибоке переосмислення історичного минулого, відмову від раніше нав’язаних ідеологічних догм, усталених стереотипів, пропагандистських кліше, виявлення якісних пріоритетів свого розвитку і, виходячи з цього –  визначення переліку історичних подій та осіб, гідних ушанування.

Згідно із даними моніторингу Українського інституту національної пам’яті відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» зміні підлягають назви 76 міст і містечок (смт), 801 села і селища, у тому числі у Херсонській області 48. 

З метою систематизації та узагальнення топонімічного матеріалу щодо походження географічних назв Херсонської області, ураховуючи запити вчителів, вважаємо актуальним створення словника-довідника «Топоніми Херсонської області», який дозволить отримати інформацію про походження географічних назв рідного краю.

Користуючись нагодою, висловлюємо вдячність за підтримку проведення обласних краєзнавчих читань відповідної тематики та просимо продовжити роботу щодо вивчення та систематизації топонімів Вашого району (міста). З цією метою, рекомендуємо створити творчу групу вчителів географії, яка очолить роботу в районі (місті) щодо створення словника-довідника «Топоніми Херсонської області». До складу творчої групи можуть входити вчителі інших предметів, керівники краєзнавчих гуртків та всі, хто цікавиться топонімікою рідного краю.

Словник складатиметься з передмови, основної частини – словника – і джерел – переліку літератури, використаної при укладанні словника. До словника-довідника буде внесено назви населених пунктів Херсонської області, а також назви об’єктів рельєфу, річок, озер, лиманів, заток, півостровів і островів. Вимоги до побудови та оформлення словникових статей представлені у додатках 1-2, зразки словникових статей – у додатках 3-4.

Інформацію про попередні підсумки роботи щодо створення словника просимо надати до 15 травня 2016 року. З питань складання словника звертатись до завідувача науково-методичної лабораторії географії та економіки КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Філончук Зої Володимирівни, моб.тел. 066 6322634, (е-mail: [email protected]).

Просимо сприяти проведенню роботи у Вашому районі (місті) щодо створення словника-довідника «Топоніми Херсонської області».



Ректор А.М. Зубко




Філончук Зоя Володимирівна

(0552) 37 02 00

Додаток 1

Вимоги до побудови словникових статей

довідника «Топоніми Херсонської області»

Назви статей подати напівжирним шрифтом великими літерами. Поруч з написанням географічної назви у дужках вказати її колишню назву. Тут же надати коротке визначення самого об’єкта (річка, озеро, місто, село тощо), його локалізацію, якщо це стосується річки, зазначити, куди і з якого боку вона впадає: л. пр. – ліва притока чи п. пр. – права притока, якщо населеного пункту – с. – село, м. – місто, рц. – районний центр, смт. – селище міського типу тощо.

Для назви населеного пункта має бути чітко вказано рік його заснування (при неможливості визначити рік заснування, вказується перша письмова згадка про нього), назва (назви) населеного пункту від початку заснування, потрібно чітко вказати, скільки разів населений пункт змінював назви та з якого часу він має сучасну назву, ким або яким державним органом населеному пункту надана сучасна назва, має бути розкрита етимологія топоніма.

Рік заснування населеного пункту або першу письмову згадку про нього легко віднайти за наступними джерелами:

  1. Таврическая губернія. Список населенных мест по сведениям 1864 г.

  2. Херсонская губернія. Список населенных мест по сведениям 1865 г. (Збірник статистичних даних по Таврійській губернії, том 2, 1886 р.

  3. Карта Дніпровського повіту Таврійської губернії. Самсоні-Тодоров Ф. 1894 р.

  4. Список землевладельцев Днепровского уезда, 1899 г.

  5. Статистический справочник Таврической губернии, Випуск второй, Днепровский уезд, 1915 р.

  6. Статистический справочник Херсонской губернии, 1917 р.

  7. Карти Держкартографії Українського Аеро-фото-геодезичного тресту 1933р., 1935 р. та 1941 р.

  8. Державний архів Херсонської області фонд 302, опис 1. (є майже всі села Херсонської області).

  9. Список залюднених місць Херсонської округи на 1 січня 1928 р. 1929 р.

Скільки разів населений пункт змінював назви, з якого часу він має сучасну назву та яким державним органом населеному пункту надано назву легко віднайти за наступними джерелами:

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР “Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Херсонської області” від 15 квітня 1946 р. (ДАХО, фонд Р-1979, опис 5, справа 287, аркуші 6-15).

  2. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. 1947 р.

  3. Рішення виконавчого комітету Херсонської обласної ради депутатів трудящих від 31 липня 1958 р. за № 717 (ДАХО, фонд Р-1979, опис 8, справа 255, аркуші 205-210).

  4. Рішення виконавчого комітету Херсонської обласної ради депутатів трудящих від 10.09.1962 № 571 (ДАХО, фонд Р-1979, опис 8, справа 547, аркуші 78-80).

  5. Зміни з 1985 р. по 2016 р. для всіх населених пунктів області вказано на сайті Верховної Ради України.

До назв населених пунктів надати лінгвістичний коментар, етимологічне тлумачення назви у вигляді перекладу з відповідної мови. Іноді джерела по-різному розкривають походження тих чи інших географічних назв. Враховуючи найновіші етимологічні розвідки, обрати з них ті, які вважаються найбільш вірогідними.

У словнику топоніми розміщуватимуться за приналежністю до певної адміністративної одиниці (району, міста) області. Категорійна класифікація топонімів території Херсонської області, представлених у словнику, включатиме: ойконіми – назви населених пунктів, омоніми – назви форм рельєфу, гідроніми – назви водних об’єктів.

Топоніми, які складаються з двох і більше слів, надавати у прямому порядку слів, тобто у тому вигляді, в якому вони вживаються у географічній літературі. У словнику географічні та історичні дані стосовно походження назви надавати тільки в тій мірі, в якій вони сприятимуть розумінню суті самої назви.

Словник не ставить за мету охопити всі топоніми Херсонщини. До нього увійдуть загальновживані топоніми, зокрема ті, з якими учні школи зустрічаються в процесі вивчення географії або ж під час роботи гуртка чи в ході краєзнавчої роботи. Джерелами для побудови структури та змісту словника є наукова, навчальна і методична література з географії.


Додаток 2

Видавничі вимоги до статей словника-довідника

«Топоніми Херсонської області»

        • Назви топонімів необхідно набирати напівжирним шрифтом ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ.

  • Текст статті – шрифт Times New Roman, звичайний, кегель – 14 пт., вирівнювання по ширині, міжрядковий інтервал – 1,5, абзацний відступ – 1,25 см. Усі поля 2 см. Слова, що становлять назву статті і повторюються в тексті, подаються скорочено та позначаються початковими літерами напівжирним шрифтом.

  • Обсяг статті зі списком літератури становить від 20 до 30-ти рядків сторінки формату А4.

  • Стиль оформлення – звичайний. Під час набору тексту не потрібно робити жорсткий перенос слів і ставити знак переносу. У кінці статті (праворуч) – ставиться знак копірайту, прізвище та ініціали автора (малими літерами, курсивом). Форматування вирівнюванням за шириною сторінки.


Додаток 3

Зразок статті по населеним пунктам

АНТОНІВКА – село за 5 км на північний-схід від районного центру, центр Антонівської сільської ради. Географічні координати 46°08′34″ пн. ш. та 32°57′15″ сх. д. Середня висота над рівнем моря 8 м. Село засноване не пізніше 1824 р. колишнім міністром іноземних справ Сербії, полковником російської армії Мілованом (Міленко) Стойковичем (Російський Державний історичний архів, фонд 1398, опис 1, справа 4074), котрому ці землі були надані безоплатно Комітетом міністрів. Перша назва населеного пункту – хутір Стойковича, саме так він вказаний на карті Ф.Ф. Шуберта, не пізніше 1839 р. Сини Міленко-Стойковича, не раніше 1843 р., продають хутір та 6853 десятин землі баронесі Антуанеті Франк (за чоловіком Деменитру). Не пізніше 1848 р. хутір отримує назву Антонівка (ДАХО, фонд 302, справа 95 та 96). Назва антропонімічного походження і утворена від імені Антон (за допомогою суфікса -івка), скоріше всього на честь сина Антуанети та Людвіга Деменитру. По смерті останніх, згідно розподільного акту від 12 січня 1891 р., Антону дісталося 3275 десятин разом з селом Антонівка (Список землевладельцев Днепровского уезда, 1899 г., с. 6,7). А вже 1894 р., Антон Людвігович Деменитру продав Сергію Балтазаровичу Скадовському село Антонівка разом із землею. До назви села додається прізвище нового власника – Антонівка Скадовського. В радянські часи село втратило власну назву. За даними 1923 р. та 1927 р. село вказувалося, як радгосп “Червона Зірка” (Список залюднених місць Херсонської округи на 1 січня 1928 р. с. 41). Після 1932 р. (Карти Держкартографії Українського Аеро-фото-геодезичного тресту 1933р.) вживалася назва селище “Вівцерадгоспу-90”. В 1943 р. селище згадується як центральна садиба Бавовнорадгоспу № 1. Після війни назва змінилася разом із назвою господарства на селище “Конезаводу-90” (газета Голос колгоспника, № 96 (271) від 22.12.1946 р.). У 50-ті роки ХХ ст. населений пункт вказується як селище радгоспу “Скадовський-90”. 31 липня 1958 р. рішенням виконавчого комітету Херсонської обласної ради депутатів трудящих за № 717 селище радгоспу “Скадовський-90” перейменовано на село Антонівка (ДАХО, фонд Р-1979, опис 8, справа 255, аркуші 205-210). За даними перепису 2001 р. населення села становило 1980 осіб, з них 85,71% зазначили рідною мову українську, 13,89% – російську, а 0,4% – іншу. Село змінювало назву 9 разів, з них двічі мало сучасну назву.









Додаток 4

Зразок статті по іншим топонімам

ДЖАРИЛГАЧ – острів, знаходиться за 8 км вiд міста Скадовська, його площа 5605 га, а довжина – 42 км. Загалом острів складається з двох різних по характеру частин. Східна частина широка, довжиною 23,2 км i шириною до 4,6 км. На цій частині близько 200 солоних водойм i невелика кількість прісних, загальною площею 949 га. Західна частина є типовим баром і починається бiля селища Лазурне, має довжину 18,5 км i ширину вiд 30 до 430 м, на неї припадає лише 6% загальної площі острова. Джарилгач по суті є великою косою, та через періодично виникаючу промоїну в його західній вузькій частині отримав назву острова. Острів відділений вiд материка Джарилгацькою затокою. В затоку врізаються коси Левкiна, Дурiлова, Мiлка, Глибока, Ведмежа та Синя. Назву острову Джарилгач вперше надав, в атласi Російської імперії (1792 р.), на картi Таврійської області, академік Олександр Михайлович Вілбрехт, котрий вперше змалював й острів Джарилгач. Назва “Джарилгач” дослівно ніяк не перекладається, а має кілька версій походження. Найближчім за часом є опис острова 1773 р. російським послом при Кримському хані Петром Петровичем Веселицьким. Останій називає острів Ярли-Агач. І в цьому випадку можна перекласти назву з кримськотатарської як “ярли” – мізерний (дрібний) та “агач” – ліс (дерево), тобто Ярли-Агач – це мізерний ліс або дрібне дерево.



Пирогов И. А. [email protected]



Скачать

Рекомендуем курсы ПК и ППК для учителей

Вебинар для учителей

Свидетельство об участии БЕСПЛАТНО!