РОЗРОБКА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ХІМІЇ З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУК, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСТНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН ТА МЕТОДИКИ ЇХ ВИКЛАДАННЯ

ВІДДІЛ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

ТВОРЧА РОБОТА:

РОЗРОБКА ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО

ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ХІМІЇ

З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Ракова Оксана Леонідівна,

учитель хімії, біології Комарської ЗОШ І-ІІІ ст.

Великоновосілківської районної ради

Донецької області

2012

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 3

ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ПРИ ВИКЛАДАННІ ХІМІЇ 6

ПРИКЛАДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ 10

Початкові хімічні поняття. 7 клас 10

Прості речовини. Кисень. Повітря. 7 клас 12

Оксиди. Кислоти. Основи. 8 клас 14

Амфотерні сполуки, солі. Узагальнення знань про основні класи неорганічних сполук. 8 клас 16

Розчини. 9 клас 18

Метали. 10 клас 20

Нітроген і фосфор. 10 клас 22

Насичені вуглеводні. 11 клас 24

Ненасичені вуглеводні. 11 клас 26

ВИСНОВКИ 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Реформування освіти в Україні передбачає створення високоефективного механізму забезпечення якості освіти, зокрема якості навчальних досягнень учнів зі шкільних предметів, зокрема хімії. Неможливо досягти значних підсумкових результатів без відповідного контролю за ходом їхнього здобуття, без відповідної корегувальної діяльності. Досягнення цієї мети потребує проведення систематичної перевірки рівня навчальних досягнень учнів з предмета.

Існує багато методів вимірювання навчальних досягнень учнів. Серед них найбільш поширеними у практиці роботи є спостереження й опитування (усне і письмове). Безумовно, вони мають і матимуть велике значення в управлінні навчальним процесом. Однак можливості цих традиційних методів діагностування у забезпеченні необхідної якості вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів дуже обмежені. Одним з високоефективних сучасних засобів якісних вимірювань навчальних досягнень учнів є тест.

Тестами навчальних досягнень називають системи спеціальних завдань для виявлення ступеня засвоєння певних видів навчальної діяльності в сукупності з деякою системою вимірювання та інтерпретування результатів вимірювання. Тест як засіб вимірювання називають стандартизованим тестом.

Стандартизований тест складається щонайменше з чотирьох складових:

• специфікацій;

• системи завдань;

• інструкції щодо проведення тестування;

• технології перевірки, обробки і аналізу результатів тестування.

Технологія створення тестів навчальних досягнень складається з багатьох етапів. Ця процедура називається стандартизацією тесту і передбачає такі види діяльності:

— складання технічного завдання на підготовку тесту (специфікації);

— формування банку тестових завдань;

— аналіз доступності тестових завдань і відбраковування неякісних завдань;

— аналіз дистракторів та їхнє корегування;

— формування робочого варіанта тесту;

— формування репрезентативної вибірки для експериментальної перевірки цього варіанта;

— знаходження коефіцієнтів надійності за різними методиками і різних видів надійності;

— експертне дослідження змістової валідності;

— розробка кількох варіантів тесту та перевірка їхньої еквівалентності;

— розробка нормативів тесту;

— створення інструктивно-методичного забезпечення тестування.

Під час створення тестових завдань фахівці дотримуються певних правил. Наведемо деякі з них:

• Кожне тестове завдання має оцінювати досягнення важливої навчальної цілі.

• Кожне тестове завдання має перевіряти відповідний рівень засвоєння знань.

• Умова повинна містити чітко сформульоване і зрозуміле для екзаменованого завдання.

• Варіанти відповідей мусять бути вірогідними (правдоподібними).

• Усі дистрактори мають бути вірогідними (правдоподібними).

• Інформація, що міститься в одному тесті, не повинна давати відповіді на інше завдання.

Типи тестових завдань

Існує багато типів тестових завдань. Їх можна розподілити на два основні:

• завдання закритої форми із запропонованими відповідями;

• завдання відкритої форми з вільно конструйованою відповіддю.

1. Завдання закритої форми, з варіантами відповідей на вибір:

Завдання з однією правильною відповіддю;

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари);

Завдання на встановлення правильної послідовності.

2. Завдання відкритої форми у яких відсутні варіанти відповіді. До завдань такого типу належать завдання з короткою відповіддю.

Форми тестових завдань

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

Кожне завдання цієї форми складається із запитання та чотирьох варіантів відповідей, з яких тільки одна – правильна.

Завдання цієї форми вважається виконаним, якщо в бланку відповідей відмічений тільки один варіант відповіді в рядку варіантів відповідей до кожного завдання.

Завдання на встановлення відповідності (логічні пари)

Виконання завдань цієї форми полягає у встановленні відповідності між хімічними назвами, формулами, умовами, твердженнями, висновками тощо, логічно пов’язаними між собою, але розташованими за умовою завдання у різних групах довільним чином.

Завдання цієї форми вважається виконаним, якщо до кожного пункту, позначеного буквою, вказаний один правильний варіант відповіді, позначений цифрою і записаний до бланка відповідей.

Завдання на встановлення правильної послідовності

Виконання завдань цієї форми полягає в необхідності розташування варіантів дій (понять, формул, характеристик) у певній послідовності.

Завдання відкритої форми з короткою відповіддю

При виконанні цих завдань потрібно вписати отриманий чисельний результат у бланк відповідей відповідно до вимог заповнення бланка. Розв’язання завдань у чернетці не перевіряються і до уваги не беруться. До бланка відповідей вписується лише чисельна відповідь тієї розмірності, яка вказана в умові завдання.

Завдання вважається виконаним правильно, якщо в бланку відповідей відповідно до правил заповнення бланка записана правильна відповідь.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ПРИ ВИКЛАДАННІ ХІМІЇ

Використання тестів у навчальному процесі надійно увійшло у світову педагогічну практику. В Україні цей процес також набуває сил: розвиваються наші уявлення про призначення та педагогічні можливості тестів, форми тестів, формати запитань, методи обробки результатів тестування та їх інтерпретації.

Тестові завдання як одна з форм перевірки успішності навчання набули значного поширення як у школі, так і у вищих навчальних закладах.

Тест – це система завдань специфічної форми і певного змісту, яка дає змогу якісно оцінити структуру й виміряти рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок з предмета.

Використання тестових завдань як форми контролю виконує ряд функцій: контролююча, навчальна, розвивальна, діагностична, інформаційна, коригуючи, стимулююча.

Для ефективного оцінювання знань учнів з хімії важливо використовувати різнорівневу систему тестових завдань. Тести І рівня належать до методів контролю засвоєння знань на понятійному рівні. До цих тестів відносять завдання, які передбачають відповідь «так» або «ні», завдання на розпізнавання, які містять запитання зі змістом «що це таке?», завдання на класифікацію та встановлення відповідності. Для перевірки засвоєння знань на репродуктивному рівні використовують тести ІІ рівня. Вони містять завдання-підставки («закінчити визначення», «підставити пропущене слово»), завдання на вибір правильної відповіді. Тести ІІІ рівня включають завдання, які вирішуються за певним алгоритмом, а також завдання на класифікацію та встановлення відповідності. За допомогою тестів ІV рівня виявляють високий рівень засвоєння знань. До них включають завдання, які потребують розв’язання практичних завдань проблемного характеру, критичної оцінки, аналізу й синтезу інформації або застосування отриманих знань у нетипових умовах.

В основу дидактичних підходів до конструювання покладено такі кореляційні механізми:

1. Кореляція змісту навчального матеріалу, що виноситься на тестування, з програмними вимогами чинних програм.

2. Кореляція кількості завдань з часом, відведеним на їх виконання.

3. Кореляція змісту завдань за складністю: легкі оптимальні, складні.

4. Кореляція змісту завдань із рівнями пізнавальної сфери: аналіз, синтез,

5. оцінка, застосування.

6. Кореляція різних типів завдань.

Під час вивчення дисциплін природничого циклу використовують різні форми тестових завдань, однак надають перевагу закритій формі тестів, тестам на відповідність і на встановлення послідовності. Відкриті форми застосовують рідше, оскільки їх перевірка значно складніша.

До закритих тестових завдань належать завдання з альтернативним вибором та завдання з множинним вибором. Тестові завдання з альтернативним вибором звичайно містять деякі твердження, які необхідно оцінити так/ні, правильно/неправильно. Закрита форма тестових завдань з множинним вибором – це завдання, в яких міститься одна або декілька правильних відповідей. Завдання з вибором відповіді є найпоширенішим видом тестів. Вони складаються з так званої основи й комплексу запропонованих відповідей (пропозицій).

Завдання, в яких міститься тільки одна правильна відповідь є найпростішими. Їх, як правило, використовують для так званої розминки, коли необхідно за короткий час виявити рівень знань певної групи учнів. Завдання, в яких міститься декілька правильних відповідей є складнішими у порівнянні з попередніми. При їх конструюванні неправильні відповіді підбирають так, щоби вони здавалися вірогідними.

Тестові завдання відкритої форми являють собою сукупність завдань з вільно конструйованою відповіддю: завдання-доповнення (з обмеженням на відповідь) та завдання вільного викладу (на відповідь не накладається жодних обмежень).

У завданнях з обмеженням на відповідь необхідно вписати пропущене слово, формулу. Прочерк ставиться на місці ключового терміну, знання якого перевіряється.

У відкритих тестових завданнях вільного викладу на відповідь не накладається ніякі обмеження. Такі завдання застосовують для перевірки визначень, фактів та вміння використовувати знання в заданих ситуаціях.

Завдання на встановлення відповідності складаються з умови та дії, яку потрібно виконати. Зміст завдання може бути у вигляді таблиці, в якій ліворуч текст позначено цифрами, а праворуч – літерами. Для унеможливлення вгадування праворуч записують 1-2 зайві літери з неправильною відповіддю. До таких завдань відносимо і німі малюнки.

Завдання на встановлення послідовності складаються із зазначених явищ, процесів у довільному порядку. Потрібно встановити їх послідовність відповідно до вимог інструкції, наприклад, за хронологією, за величиною, за важливістю та вписати в бланк відповідей.

Отже, використання тестових завдань при вивченні біології та хімії забезпечує більш прозоре і об’єктивне оцінювання знань учнів, сприяє систематичній роботі над теоретичним курсом, а значить глибшому засвоєнню та закріпленню навчального матеріалу.

ПРИКЛАДИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Початкові хімічні поняття

(7 клас)

Варіант І

І рівень (3 бали)

1. Валентність оксисену в сполуках дорівнює:

а) І;

б) ІІ;

в) ІІІ;

г) ІV.

2. Кількість атомів під час хімічної реакції:

а) змінюється;

б) не змінюється;

в) в одних реакціях змінюється, а в інших – ні.

3. Для позначення на письмі трьох молекул вуглекислого газу використовують запис:

а) СО₂;

б) 3О₂;

в) 3С + О₂;

г) 3СО₂.

ІІ рівень (3 бали)

4. Які явища називаються хімічними? Як можна розпізнати хімічні явища?

5. Визначити валентність в сполуках: Р₂О₅, SO₃, CaBr₂, AlF₃, Cr₂O₃

ІІІ рівень (3 бали)

6. Написати рівняння хімічних реакцій за такими схемами:

Ва(ОН)₂ + НNO₃ → Ba(NO₃)₂ + H₂O;

Ca(OH)₂ + HCl →CaCl₂ + H₂O;

HCl + Al₂O₃ → AlCl₃ + H₂O;

Pb(NO₃)₂ → PbO + NO₂ + O₂;

NH₃ + O₂ → NO + H₂O;

Na₂O₂ + H₂O → NaOH + O₂.

ІV рівень (3 бали)

7. У результаті взаємодії 16 г сірки (S) із залізом (Fe) утворилося 44 г ферум (ІІ) сульфіду (FeS). Обчисліть масу витраченого заліза.

8. Обчисліть масові частки всіх елементів у питній соді, формула якої NаНСО₃.

Варіант 2.

І рівень (3 бали)

1. Валентність гідрогену в сполуках дорівнює:

а) І;

б) ІІ;

в) ІІІ;

г) ІV.

2. Серед перелічених явищ виберіть хімічні:

а) прокисання яблучного соку;

б) танення снігу;

в) висихання білизни після прання;

г) гниття деревини.

3. В формулі Н₂ цифра 2 називається:

а) індексом;

б) коефіцієнтом;

в) множник.

ІІ рівень (3 бали)

4. Дайте визначення рівнянню хімічних реакцій . На якому законі ґрунтується підбір коефіцієнтів у рівнянні реакції?

5. Визначити валентність в сполуках: MnO₂, Ca₃P₂, N₂O₃, AlCl₃, Cu₂O.

ІІІ рівень (3 бали)

6. Написати рівняння хімічних реакцій за такими схемами:

Fe + H₂O → Fe₃O₄ + H₂;

Al + H₂SO₄ → Al₂(SO₄)₃ +H₂;

Fe₂O₃ + HCl → FeCl₃ + H₂O;

KNO₃ → KNO₂ + O₂;

CaO + H₃PO₄ → Ca₃(PO₄)₂ + H₂O;

Ba(OH)₂ + HCl → BaCl₂ + H₂O.

ІV рівень (3 бали)

7. В наслідок взаємодії 8 г метану (CH₄) з 32 г кисню утворилося 22 г вуглекислого газу й вода. Обчисліть, яка маса води виділилася в результаті цієї реакції.

8. Обчисліть масові частки всіх елементів у кальцію нітраті (Ca(NO₃)₂).

Прості речовини. Кисень. Повітря

(7 клас)

І варіант

І рівень (3 бали)

1. Вміст кисню в атмосферному повітрі по об’єму складає:

а) 5 %;

б) 21 %;

в) 50 %;

г) 70 %.

2. У процесі фотосинтезу кисень:

а) поглинається;

б) виділяється;

в) не використовується.

3. Кисень у сполуках найчастіше виявляє валентність:

а) І;

б) ІІ;

в) ІІІ;

г) ІV.

ІІ рівень (3 бали)

4. Обчислити масову частку оксигена в фосфатній кислоті H₃РO₄.

5. Які засоби можна використовувати для гасіння пожежі в побуті? Які засоби використовують для цих цілей пожежники? Поясніть механізм їхньої дії.

ІІІ рівень (3 бали)

6. Написати рівняння горіння таких речовин: фосфіну РН₃, алюмінію Al, ацетилену С₂Н₂, кальцій сульфіду СаS.

ІV рівень (3 бали)

7. В оксиді деякого одновалентного металу масова частка оксигену дорівнює 53,3%. Визначте метал.

ІІ варіант

І рівень (3 бали)

1. Відносна молекулярна маса кисню:

а) 16;

б) 32;

в) 48;

г) 8.

2. Речовини, що складаються з двох елементів, один із яких оксиген, називаються:

а) хлоридами;

б) гідридами;

в) оксидами ;

г) кислотами.

3. Формула оксиду карбону (ІV):

а) CO;

б) CO₂;

в) CO₃;

г) СО₄.

ІІ рівень (3 бали)

4. Обчислити масову частку оксигену в сірчаній кислоті H₂SO₄.

5. Чим горіння відрізняється від повільного окислювання? Приведіть приклади горіння і повільного окислювання.

ІІІ рівень (3 бали)

6. Написати рівняння горіння таких речовин:

сірководню H₂S; пропану C₃H₈; спирту C₂H₆O; фосфору Р

ІV рівень (3 бали)

7. Чотирьохвалентний метал утворює оксид, в якому масова частка оксигену дорівнює 40%. Визначте метал.

Оксиди. Кислоти. Основи

(8 клас)

І варіант

І рівень (3 бали)

1. До складу оксидів входить два елементи, один із яких:

а) оксиген;

б) гідроген;

в) сульфур;

г) нітроген.

2. У назву основ (по систематичній номенклатурі) обов'язково входить слово:

а) оксид;

б) гідроксид;

в) кислота;

г) основа.

3. Солі соляної кислоти називаються:

а) сульфати;

б) фториди;

в) хлориди;

г) хлорати.

ІІ рівень (3 бали)

4. З даних формул виписати окремо кислоти і гідроксиди, назвати них:

Мg(ОН)₂; СаО; НNО₃; Аl(ОН )₃; Н₃РО₄; Н₂SO₄; NаОН.

ІІІ рівень (3 бали)

5. Закінчити рівняння реакції, вказати тип реакції:

Ba O + H₃PO₄ →

Al + HCl →

Ca + H₂ SO₄ →

Al₂O₃ + H₂ SO_4­ →

Na₂O + H₃PO₄ →

N₂O₅ + H₂O →

ІV рівень (3 бали)

6. Яка кількість речовини міді можна відновити з купрум (ІІ) оксиду таким об’ємом водню, що виділяється при взаємодії цинку із соляною кислотою масою 109,5 г?

ІІ варіант

І рівень (3 бали)

1. Лугами називають:

а) нерозчинні основи;

б) розчинні основи;

в) будь-які основи;

2. Лакмус змінює свій колір у присутності кислот:

а) на синій;

б) на червоний;

в) на фіолетовий;

г) не змінює.

3. Формула води:

а) Н₂О;

б) НО;

в) НО₂;

г) НО₄.

ІІ рівень (3 бали)

4. З даних формул виписати окремо кислоти і підстави, назвати них:

Н₂SO₄; NaОН; Н₂S; МgO; ZnO; Н₂ SiO₃; Fе(ОН)₃.

ІІІ рівень (3 бали)

5. Закінчити рівняння реакції, вказати тип реакції:

Zn + H₂SO₄ →

Ag + HCl →

Na₂O + H₂O →

CaO + H₂O →

CaO + H₃ PO₄ →

SO₃ + H₂O →

ІV рівень (3 бали)

6. Який об’єм водню йде на відновлення купрум (ІІ) оксиду, що утворився при розкладанні 19,6 г купрум (ІІ) гідроксиду?

Амфотерні сполуки, солі. Узагальнення знань про основні класи неорганічних сполук

(8 клас)

І варіант

І рівень (3 бали)

1. Речовини, формули яких NO₂, Fe₂O₃, Na₂O, називаються:

а) солями;

б) основами;

в) кислотами;

г) оксидами.

2. Амфотерні гідроксиди реагують:

а) тільки з кислотами;

б) тільки з основами;

в) і з основами і з кислотами.

3. Гидроксогруппа має склад:

а) Н;

б) ОН;

в) О.

ІІ рівень (3 бали)

4. При яких умовах солі реагують з металами? Відповідь підтвердити рівняннями реакції.

5. Назвіть основи: LіOH, Zn(OH)₂, Al(OH)₃, Mg(OH)₂, Nі(OH)₂, Рb(OH)₂. Визначите валентність металу в кожній сполуці.

ІІІ рівень (2 бали)

6. При термічному розкладанні карбонату кальцію утворилося 1,4 г оксиди кальцію. Яка маса карбонату кальцію піддалася розкладанню?

ІV рівень (4 бали)

7. Написати рівняння реакції, що відбуваються у випадку таких перетворень:

AlCl ₃ ← Al → Al₃(SO₄)₃ → Al(OH)₃ → Al₂O₃ → NaAlO₂

Указати тип реакції, назвати всі речовини.

ІІ варіант

І рівень (3 бали)

1. Речовини, формули яких KNO₃, FeCl₂, Na₂SO₄, називаються:

а) солями;

б) основами;

в) кислотами;

г) оксидами.

2. Реакція NaOH + HCl = NaCl + H₂O відноситься до реакцій:

а) нейтралізації;

б) заміщення;

в) розкладу;

г) з’єднання.

3. Індикатор фенолфталеїн у розчинах лугів змінює безбарвне фарбування на:

а) жовте;

б) фіолетове;

в) малинове;

г) синє.

ІІ рівень (3 бали)

4. При яких умовах солі реагують з основами? Відповідь підтвердити рівняннями реакції.

5. Дано формули солей: K₂SO₄, Na₃PO₄, Fe(NO₃)₃, K₂SiO₃, Al₂(CO₃)₃.

Складіть формули відповідних їм кислот.

ІІІ рівень (2 бали)

6. Визначити кількість речовини солі й об’єм водню, що утворилися при дії соляної кислоти на алюміній масою 135 г.

ІV рівень (4 бали)

7. Написати рівняння реакції, що відбуваються у випадку таких перетворень:

Fe(NO₃)₂ ← FeO → FeSO₄ → Fe(OH)₂ → FeO → Fe → FeCl₃

Указати тип реакції, назвати всі речовини.

Розчини

(9 клас)

І варіант

І рівень (3 бали)

1. Речовини, водні розчини або розплави яких проводять електричний струм, називаються:

а) електроліти;

б) неелектроліти.

2. Складні речовини, при дисоціації яких у водних розчинах утвориться гідроксид-іони:

а) кислоти;

б) основи;

в) солі.

3. Складні речовини, при дисоціації яких у водних розчинах утворяться іони гідрогену:

а) кислоти;

б) основи;

в) солі.

ІІ рівень (3 бали)

4. Скласти рівняння електролітичної дисоціації таких речовин: NaOH, Ba(OH)₂, H₂S.

5. Випарували 1 кг розчину з масовою часткою солі 15 %. Скільки сухої солі залишилося?

ІІІ рівень (3 бали)

6. Написати молекулярні й іонні рівняння реакції:

CuО + HCl →

KOH + HNO₃ →

2H⁺ + S^2- →

ІV рівень (3 бали)

7. Визначити об’єм води, який потрібно використати для розведення 200 г розчину сірчаної кислоти з масовою часткою речовини 40 %, щоб одержати розчин з масовою часткою кислоти 20 %.

ІІ варіант

І рівень (3 бали)

1. Кристалічні речовини, до складу яких входить хімічно зв’язана вода, називають:

а) кристалізаторами;

б) водними;

в) кристалогідратами;

2. Відношення маси розчиненої речовини до маси розчинника:

а) концентрація;

б) масова частка;

в) дисоціація;

г) розчинність.

3. Реакції іонного обміну відбуваються до кінця, якщо утвориться:

а) сіль;

б) осад;

в) луг;

г) колір.

ІІ рівень (3 бали)

4. Скласти рівняння електролітичної дисоціації таких речовин: Na₂CO₃, Ca(OH)₂, HNO₃.

5. Яку масу хлориду магнію потрібно взяти, щоб приготувати розчин масою 120 г. з масовою часткою речовини 20 %?

ІІІ рівень (3 бали)

6. Написати молекулярні й іонні рівняння реакції:

Cu(OH)₂ + HCl → FeCl₃ + NaOH → Ba²⁺ + SO₄^2- →

ІV рівень (3 бали)

7. Розчин цукру масою 500 г. з масовою часткою речовини 30 % випарували. Маса розчину, що залишився - 300 р. Яка масова частка речовини в новому розчині?

Метали

(10 клас)

І варіант

І рівень (3 бали)

1. Особлива група сполук хімічних елементів, які можна розглядати як солі пероксида водню:

а) гідриди;

б) пероксиды;

в) нітрити.

2. Характер алюміній гидроксида:

а) основний;

б) кислотний;

в) амфотерний.

3. Формула червоного залізняку:

а) Fe;

б) Fe₂O₃;

в) Fe₃O₄.

ІІ рівень (3 бали)

4. Запишіть електронну формулу атома заліза.

5. Який об’єм водню виділиться при взаємодії із соляною кислотою кальцію масою 4 г?

ІІІ рівень (2,5 бали)

6. Здійснити перетворення, написати іонні рівняння:

Na → NaOH → Na₃PO₄ → NaNO₃

ІV рівень (3,5 бали)

7. Скільки тонн чавуна, масова частка заліза в якому 95%, можна одержати з червоного залізняку масою 20 т, масова частка феррума в якому 60%?

ІІ варіант

І рівень (3 бали)

1. Магній міститься в:

а) гіпсі;

б) силікаті;

в) доломіті.

2. Спосіб відновлення оксидів металів алюмінієм:

а) алюмотермія;

б) залізотермія;

в) алюминовідновлення.

3. Формула глауберової солі:

а) NaCl;

б) NaCl•KCl;

в) свій варіант.

ІІ рівень (3 бали)

4. Запишіть електронну формулу атома кальцію.

5. Який об’єм водню необхідний для відновлення міді з 8 г купрум (ІІ) оксиду?

ІІІ рівень (2,5 бали)

6. Здійснити перетворення, написати іонні рівняння:

Ca → Ca(OH)₂ → CaCl₂ → Ca(NO₃)₂

ІV рівень (3,5 бали)

7. Визначити масу цинку й об’єм розчину сірчаної кислоти ( ρ = 1,14г/мл, w = 20%), що використовували для одержання водню, необхідного для відновлення залізної окалини масою 104,4 г.

Нітроген і фосфор

(10 клас)

Варіант 1

І рівень (3 бали)

1. Вкажіть місце положення елемента нітрогену в періодичній системі:

а) 2 період, VІ група;

б) 5 період, ІІ група;

в) 2 період, V група;

г) 5 період, V група.

2. В лабораторних умовах аміак добувають:

а) під час взаємодії хлориду амонію з гідроксидом кальцію;

б) під час взаємодії азоту з воднем;

в) розкладом хлориду амонію.

3. Для розпізнавання солей амонію використовують:

а) кислоти;

б) солі;

в) луги.

ІІ рівень (3 бали)

4. Написати формули наступних солей: алюміній фосфату, алюміній гідрогенфосфату, кальцій фосфату, кальцій дигідрогенфосфату, амоній фосфату, калій гідрогенфосфата, цинк дигідрогенфосфату.

5. Скласти рівняння наступних реакцій:

HNO₃ + Hg → HNO₃ + Мg → H₃PO₄ + Ca →

^(конц.) _кат. ^(розв.) _t ^(розв.)

NН₃ + О₂ → Nі(NO₃)₂ → NН₃ + Н₂SO₄ →

ІІІ рівень (3 бали)

6. З 1т аміаку одержали 5,6т розчину нітратної кислоти з масовою часткою HNO₃ 60 %. Обчислити масову частку виходу продукції від теоретично можливого.

ІV рівень (3 бали)

7. Розчин ортофосфорної кислоти масою 100г з масовою часткою кислоти 9,8 % змішали з розчином калій гидроксида масою 200г з масовою часткою речовини 17,4 %. Визначте масові частки солей у розчині після закінчення реакції.

Варіант 2

І рівень (3 бали)

1. Вкажіть місце положення елемента фосфору в періодичній системі:

а) 3 період, V група;

б) 5 період, ІІІ група;

в) 3 період, ІІІ група;

г) 5 період, група.

2. В промисловості аміак добувають:

а) під час взаємодії хлориду амонію з гідроксидом кальцію;

б) під час взаємодії азоту з воднем;

в) розкладом хлориду амонію.

3. Під час розчинення аміаку у воді утворюється середовище:

а) нейтральне;

б) кисле;

в) лужне.

ІІ рівень (3 бали)

4. Написати формули наступних солей: літій фосфату, літій гідрогенфосфату, барій гідрогенфосфату, барій дигідрогенфосфату, феррум (ІІІ) фосфату, амоній гідрогенфосфату, купрум (ІІ) фосфату.

5. Скласти рівняння наступних реакцій:

HNO₃ + Cu → NH₄NO₃ + NaOH → H₃PO₄ + Zn →

^(конц.) _t ^(розв.)

HNO₃ + ZnО → Са(NO₃)₂ → NН₃ + H₃PO₄ →

ІІІ рівень (3 бали)

6. Яку масу розчину фосфатної кислоти з масовою часткою розчиненої речовини 65% можна одержати з кальцій фосфату масою 10т, якщо масова частка практичного виходу складає 92%?

ІV рівень (3 бали)

7. З аміаку масою 1000 кг одержали розчин нітратної кислоти масою 4611,76 кг із масовою часткою розчиненої речовини 70 %. Чому дорівнює масова частка виходу нітратної кислоти від теоретично можливого?

Насичені вуглеводні

11 клас

Варіант 1

І рівень (3 бали)

1. Загальна формула насичених вуглеводнів:

а) С_n Н_2n+2 ;

б) С_{n 2n}О ;

в) С_n Н_2n.

г) С_nН_2n-2

2. Молекулярна формула октану:

а) С₈Н₁₈;

б) С₅Н₁₂;

в) С₈Н₁₆;

г) С₈Н₁₄.

3. З наведених формул вибрати алкани: С₂Н₆, С₄Н₈, С₅Н₈, С₃Н₈, С₆Н₁₂, С₇Н₁₆

ІІ рівень (3 бали)

4. По вуглецевому скелету скласти формули і назвати речовини:

5. Скласти формули сполук за їхніми назвами:

дихлорметан;

2,3,3-триметилбутан;

2,5-диметил-4-этил-3-хлоргексан.

ІІІ рівень (3 бали)

6. Здійснити перетворення, назвати речовини:

С → СН₄ → СН₃Сl → С₂Н₆

7. Скільки утвориться вуглекислого газу під час спалювання 5кг бутану з масовою часткою негорючих домішок 10%?

ІV рівень (3 бали)

8. Вуглеводень містить 81,82% карбону. Маса 1л цього вуглеводню складає 1,964г. Знайдіть молекулярну і намалюйте структурну формули, назвіть речовину.

Варіант ІІ.

І рівень (3 бали)

1. С₂Н₆ – формула етану:

а) молекулярна;

б) електронна;

в) структурна.

2. Молекулярна формула пентану:

а) С₂Н₆;

а) С₅Н₁₂;

а) С₅Н₁₄;

3. З наведених формул вибрати алкани: С₂Н₄, С₄Н₁₀,С₃Н₁₂, С₅Н₁₂, С₆Н₁₄, С₇Н₁₂

ІІ рівень (3 бали)

4. По вуглецевому скелету скласти формули і назвати речовини:

5. Скласти формули сполук за їхніми назвами:

2-метилбутан;

2,3,4-триметилгексан;

2-бром-3-этил-4-метилпентан.

ІІІ рівень (3 бали)

6. Здійснити перетворення, назвати речовини:

С ₂ Н ₆ → С ₂ Н ₅ Сl → С ₄ Н ₁₀ → СО₂

7. Який об’єм повітря буде потрібно для спалювання 200мл пентану?

ІV рівень (3 бали)

8. Який об’єм хлороформу густиною1,5 г/мл можна добути з природного газу об’ємом 60 л (н.у.), об’ємна частка метану в якому становить 90%? Вихід хлороформу дорівнює 70% від теоретично можливого.

Ненасичені вуглеводні

11 клас

І варіант

І рівень (3 бали)

1. Для гомологів ацетилену характерні зв’язки:

а) потрійні;

б) одинарні;

в) подвійні.

2. Вкажіть формули етиленових вуглеводнів: С₅Н₁₂ , С₅Н₁₀ , С₅Н₈ , С₄Н₈ , С₄Н₁₀, С₆Н₁₂.

3. Формула гексина:

а) С₆Н₁₄;

б) С₆Н₁₂;

в) С₆Н₁₀;

г) С₆Н_8.

ІІ рівень (3 бали)

4. Назвіть речовини по їхніх структурним формулам (1,5 бала):

СН ≡ С – СН₃ С₂Н₅ – С = С – С₂Н₅ СН₃ – С ≡ С – СН₂ – СН₂ – СН₃

| |

СН₃ С₃Н₇

5. Як утворюються назви вуглеводнів ряду етилену. Приведіть приклади відповідних речовин і їх назви (1,5 бала).

ІІІ рівень (3 бали)

6. Скласти рівняння хімічних реакцій:

С₂Н₅Cl → С₃Н₆ → С₃Н₇ Cl → С₆Н₁₄→ CO₂

7. Невідомий алкен масою 7 г приєднує бромоводень об’ємом 2,8 л. Визначите формулу цього алкена і назвіть його.

ІV рівень (3 бали).

8. Назвати речовини. Знайти гомологи й ізомери.

СН₃

׀

а) СН₂ = СН – СН – СН₃ б) СН = С – СН₃ в) СН₃ – С – СН = СН₂

׀ ׀ ׀ ׀

СН₃ СН₃ СН₃ СН₃

г) СН₂ – СН = СН – СН₂ – СН₃ д) СН₃ – СН₂ – СН = СН – СН – СН₃ ‌‌‌‌‌

׀ |

СН₂ – СН₃ СН₃

е) СН₃ – СН₂ – СН₂ – СН – СН = СН₂ ж) СН₃ – СН₂ – СН₂ – СН = С – СН₃

| |

СН₃ СН₃

з) СН ≡ С – СН – СН₃ і) СН₃ – СН₂ – С ≡ С – СН₃

|

СН₃

к) СН₃ – СН = СН – СН –СН₃

|

СН₃

ІІ варіант

І рівень (3 бали)

1. Для гомологів етилену характерні зв’язки:

а) потрійні;

б) одинарні;

в) подвійні.

2. Вкажіть формули ацетиленових вуглеводнів: С₆Н₁₄, С₆Н₁₂, С₆Н₁₀, С₅Н₁₀, С₅Н₁₂, С₇Н₁₂.

3. Реакції полімеризації можна віднести до типу:

а) обміну,

б) заміщення,

в) приєднання,

г) розкладу.

ІІ рівень (3 бали)

4. Назвіть речовини по їхніх структурних формулах (1,5 бала):

5. Як утворюються назви вуглеводнів ряду ацетилену. Приведіть приклади відповідних речовин і їх назви (1,5 бала).

ІІІ рівень (3 бали)

6. Скласти рівняння хімічних реакцій:

С₂Н₆ → С₂Н₅Cl → С₂Н₄ →С₂Н₄Cl₂ →С₂Н₂ → CO₂

7. Найти молекулярну формулу речовини, яка містить 14,28% Гідрогену, а її відносна густина за киснем становить 1,75.

ІV рівень (3 бали)

8. Назвати речовини. Знайти гомологи й ізомери.

СН₃

׀

а) СН₂ = СН – СН – СН₃ б) СН = С – СН₃ в) СН₃ – С – СН = СН₂

׀ ׀ ׀ ׀

СН₃ СН₃ СН₃ СН₃

г) СН₂ – СН = СН – СН₂ – СН₃ д) СН₃ – СН₂ – СН = СН – СН – СН₃ ‌‌‌‌‌

׀ |

СН₂ – СН₃ СН₃

е) СН₃ – СН₂ – СН₂ – СН – СН = СН₂ ж) СН₃ – СН₂ – СН₂ – СН = С – СН₃

| |

СН₃ СН₃

з) СН ≡ С – СН – СН₃ і) СН₃ – СН₂ – С ≡ С – СН₃

|

СН₃ к) СН₃ – СН = СН – СН –СН₃

|

СН₃

ВИСНОВКИ

1. Контрольно-оцінна діяльність учителя та учнів є важливим необхідним компонентом навчально-виховного процесу. В умовах розбудови шкільної освіти вона потребує удосконалення і якісного методичного забезпечення. З поміж різних видів контролю тематичний контроль відіграє провідну роль, оскільки впливає на характер засвоєння знань, на розумовий розвиток школярів, забезпечує здійснення діагностики рівнів навченості учнів і на цій основі індивідуалізує процес навчання. Він позитивно впливає на ефективність навчальної діяльності, сприяє вихованню школярів, тобто виконує всі три функції, властиві процесу навчання в цілому. Аналізуючи літературні джерела і шкільну практику, виявлено, що основні недоліки, які зустрічаються у впровадженні тематичного контролю, полягають у суперечності між існуючою системою оцінювання знань школярів та вимогами сьогодення.

2. Результат контрольно-оцінної діяльності як компонента навчально-виховного процесу загальних закладів освіти досягається спільними діями вчителя та учня. Головне у навчальному процесі не оцінка як кінцевий результат, а оцінна діяльність у навчанні, яка впливає на глибину, міцність, повноту, рівень засвоєння знань, формування умінь та навичок учнів. Оцінна діяльність посилює стимулюючу функцію контролю, розвиває пізнавальний інтерес до навчання.

3. Науково обґрунтована технологія тематичного контролю знань учнів в умовах рейтингового оцінювання у загальних закладах освіти базується на: 1) поелементному аналізі; 2) творчій персоналізованій і гуманній навчально-пізнавальній діяльності учителя і школяра як її суб’єктів; 3) розвиваючі і стимулюючі функції контролю знань; 4) на співробітництві вчителя й учня у навчально-виховному процесі. У ній закладено потенційні можливості стимулювання позитивних самозмін, критичної самооцінки, саморозкриття, самореалізації, самостановлення і самовдосконалення учителя й учня.

4. Ефективне формування предметних знань, умінь учнів досягається при різнорівневому підході до результатів навчальної діяльності школярів. Різнорівневий підхід враховує особистісні здібності школярів, дає змогу кожній дитині повністю реалізувати свої можливості, інтереси, нахили в навчальній діяльності.

5. Завдання дає змогу з більшою точністю встановити рівень засвоєння кожної теми і на цій підставі скоригувати наступні дії навчально-пізнавальної діяльності кожного учня.

6. Ефективність використання тематичного контролю забезпечується реалізацією певних умов, зокрема: наявністю у школярів позитивної навчальної мотивації, наявністю необхідних навчальних дій, здатності учнів до самоперевірки та самооцінки, забезпеченням послідовності у розвитку вмінь узагальнювати і систематизувати навчальний матеріал, поєднанням репродуктивної і творчої діяльності учнів з поступовим переходом до самостійної роботи.

7. В основу методичного підходу до створення тематичних завдань покладено:

• кількісні та якісні характеристики базових елементів знань, які повинні засвоїти учні з теми, що вивчається, та з попередніх тем;

• посильність завдань для більшої частини учнів;

• різний рівень складності завдань, спрямований на оптимальне засвоєння теми учнями з різними індивідуальними можливостями.

1. Запропонована технологія тематичного контролю може бути реалізована в умовах 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень школярів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальний досвід викладання хімії : [навч.- метод. посіб.] / уклад. К. М. Задорожний. – Х. : Основа, 2010. – 143 с. : ил. – (Бібліотека журналу "Хімія" ; вип. 7 (91)

2. Блажко, О. А.. Загальна методика навчання хімії : навч. посіб. для студ. хім. спец. вищих пед. навч. закл. / О. А. Блажко. – Вінниця : Едельвейс і К, 2008. – 241 с.

3. Буринська, Н. М.. Хімія : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. (за програмою 12-річної серед. освіти) / Н. М. Буринська. – К. : Ірпінь : Перун, 2007. – 111 с. : іл.

4. Буринська, Н. М.. Хімія : 11 клас : підручн. для загальноосвіт. навч. закл. / Н. М. Буринська, Л. П. Величко. – 2-е вид. перероб. та доп. – К. : Ірпінь : Перун, 2007. – 176 с. : іл.

5. Буринська, Н. М.. Хімія : 8 : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / Н. М. Буринська. – К.: Ірпінь : Перун, 2008. – 198 с. : іл. – (за програмою 12-річної середньої школи).

6. Буринська, Н. М.. Хімія : 9 клас : підручн. для загальноосвіт. навч. закл. / Н. М. Буринська, Л. П. Величко. – К.: Ірпінь : Перун, 2009. – 228 с. : іл. – Предм. покаж.: с.229-231.

7. Лашевська, Г. А.. Хімія : 9 клас : підручн. для загальноосвіт. навч. закл. / Г. А. Лашевська. – К. : "Генеза", 2009. – 279 с. : іл.

8. Лашевська, Г. А.. Хімія. 7 кл. : підручн. для загальноосвіт. навч. закл. / Г. А. Лашевська. – К : Генеза, 2007. – 198 с. : іл.

9. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.Хімія.7-11 класи.- К.: Ірпінь, Перун, 2005.

10. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

11. Попель, П.П.. Хімія : 9 клас : підручн. для загальноосвіт. навч. закл. / П. П. Попель ; П. П. Полель, Л. С. Крикля. – К. : Академія, 2009. – 231 с. : іл.

12. Ярошенко, О. Г.. Хімія : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. Г. Ярошенко. – К. : Освіта, 2009. – 223 с. : іл.

13. Ярошенко, О. Г.. Хімія : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. Г. Ярошенко ; ред. В. Г. Голуб. – К. : Освіта, 2008. – 208 с. : іл.

14. Ярошенко, О. Г.. Хімія : підручник для 10 класу загальноосвітніх навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень) / О. Г. Ярошенко. – К : Грамота, 2010. – 224 с. : кол. іл.