Разработка урока по украинскому языку "Причастие и деепричастие как особенные формы глагола"

Сидоренко Людмила Александровна,

учитель украинского языка и литературы,

МОУ «Школа №58 г. Донецка»

Аннотация: в связи с тем, что для изучения украинского языка отведено ограниченное количество часов, урок был составлен на основе двуязычных опорных конспектов, использования приобретенных на уроках русского языка знаний, что даёт возможность «уплотнить» время. Кроме того, дидактический материал и домашнее задание подобраны таким образом, что обучающиеся знакомятся на уроках языка с текстом произведения, которое изучается на уроках украинской литературы, в частности в данном уроке использовался текст повести И.Я. Франко «Захар Беркут»

Тема. Особливі форми дієслова: дієприкметник, дієприслівник

Мета: ознайомити учнів з особливими формами дієслова – дієприкметником та дієприслівником, спираючись на опорні двомовні конспекти; формувати в учнів уміння розрізняти дієслова та дієслівні форми; розвивати мислення, мовлення, увагу, пам’ять, вміння зіставляти та співставляти мовні явища, робити висновки, розвивати зв’язне мовлення; виховувати старанність та самостійність у навчанні

Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок

Обладнання: підручник, опорний конспект, повість І. Франка «Захар Беркут», дидактичний матеріал

Хід уроку

І. Оголошення теми та мети уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

2. Робота з опорним конспектом (російськомовним): учні розповідають вивчене на уроках російської мови про дієприкметник та дієприслівник, наводячи відповідні приклади до наведених у опорному конспекті схем

Причастие – особая форма глагола, которая обозначает признак глагола, которая обозначает признак предмета по действию и отвечает на вопросы какой? какая? …

Причастие имеет грамматические признаки глагола и прилагательного.

Деепричастие- особая неизменяемая форма глагола, которая обозначает добавочное действие и отвечает на вопросы что делая? что сделав? Деепричастие имеет грамматические признаки глагола и наречия.

Обособленные члены предложения – выделенные по смислу и интонационно.

Обособляются и выделяются запятыми определения, выраженные причастными оборотами и стоящие после определяемого слова. Перед определяемым словом обособляются определения, выраженняе причастными оборотами, если определяемое слово является личным местоимением.

Как правило, обособляются и выделяются запятыми обстоятельства, выраженные одиночними деепричастиями и деепричастными оборотами. Не обособляются фразеологизмы деепричастного типа.

ІУ. Формування нових знань, умінь та навичок

1. Слово вчителя

2. Повторне звернення до опорного конспекту (україномовної частини): учитель, використовуючи наочність, пояснює новий матеріал:

Дієприкметником називається особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? … Дієприкметник має властивості дієслова і прикметника.

Дієприслівником називається незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? Дієприслівник має властивості дієслова і прислівника. Відокремлені члени речення - виділені за змістом і інтонаційно. Відокремлюються і виділяються комами означення, які виражені дієприслівниковими зворотами, якщо вони стоять після означуваного слова. Перед означуваним словом відокремлюються означення, які виражені дієприкметниковими зворотами, якщо означуване слово – особовий займенник.

Як правило, відокремлюються обставини, які виражені одиничними дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.

1. Робота з підручником: учні самостійно опрацьовують §§ 4 (35, 36), 5 (38-39), 6 (45, 47), 11 (68), 13 (73-74)

2. Учитель пропонує доповнити його розповідь матеріалом з підручника (дієприкметники бувають активними й пасивними, називають відповідні суфікси; дієприслівники бувають доконаного й недоконаного виду, називають суфікси)

3. Робота в парах (учні самостійно опрацьовують опорний конспект, добирають необхідні приклади, а після цього розповідають сусідові по парті)

4. Учні, спираючись на знання з російської мови, розповідь учителя, виконану роботу, відтворюють опорний конспект із самостійно дібраними прикладами.

5. Учитель робить висновки

У. Закріплення

1. Слово вчителя

2. Робота в групах: з поданих речень виписати:

І група: дієслова

ІІ група: дієприкметники

ІІІ група: дієприслівники

1. Це було навесні 1241 року. Тугару Вовкові князь Данило подарував великі землі в Тухольщині. Відсвяткувавши цю подію, боярин вийшов на велике полювання разом зі своїми гостями та стрільцями. 2. На стрімкім підгірку, вкритім густими деревами та буреломом, було головне лежбище ведмедів. Туди й прямував Тугар Вовк, взявши за провідника місцевого сміливця Максима Беркута. Той розставив мисливців у два ряди, не знав тільки, що робити з Мирославою, але дівчина не відступила від свого наміру полювати разом із чоловіками. 3. Мирослава затрубила в ріг, кличучи на допомогу, звірина кинулась на неї й поранилася об ратище мисливиці. Ведмедиця, розлютившись, стрибнула до дівчини, але впала від удару чийогось списа. 4. Мисливці поверталися додому, й Максим із гордістю показав дорогу через гори, зроблену тухольцями. 5. Посеред села їм зустрілися троє старих, що несли сріблом окований ланцюг у вигляді персня. 6. Порядки тут святі, але не заради пошани, а тому що справедливі й спрямовані на добро. 7. Мирослава, почувши, як батько говорить монгольською мовою, здогадалася, що він знається з ворогами давно, що шепталися про його зраду ще в княжому дворі недаремно. 8. Повітря в лісі напоєне було тою парою й запахом живиці; воно захоплювало дух, немовбито ширших грудей треба було, щоб дихати ним свобідно. 9. — Ти ще смієш мені давати науки, гаде? — скрикнув розлючений Тугар Вовк, і очі його заблищали безумним гнівом. - Ні, годі мовчати,— сказала нараз Мирослава, рішучо обертаючись,— я не померкну для тебе, молодче, я буду твоя. 10. Остовпілий Тугар Вовк глядів на свою доньку і вже аж тепер не знав, що йому робити. 11. І, сказавши се, дивна дівчина взяла безтямного з диву батька за руку і пішла з ним долі горою. А Максим довго ще стояв на місці, очарований, щасливий. Вкінці прочунявся і, впавши лицем на землю, помолився заходовому сонцю.

(Іван Франко. «Захар Беркут»)

3.Перевірка виконаної роботи з обґрунтуванням вибору

4. Учні знову звертаються до опорного конспекту, повторюють умови, за яких відбувається відокремлення дієприкметникових та дієприслівникових зворотів

5. Самостійна робота: виписати речення 2, 4, 5, 8 та виконати синтаксичний розбір, накреслити схеми цих речень

6. У виділених реченнях пояснити вживання розділових знаків (усно), зробити висновки

7. Знайти в тексті слова з орфограмою «правопис префіксів» й пояснити їх правопис

УІ. Підсумки уроку

УІІ. Домашнє завдання: з тексту повісті І. Франка «Захар Беркут» (р.р. ІУ, У, УІ) виписати 6 речень з дієприслівниковими зворотами, накреслити їх схеми

Приложение 1