Планети в Сонячній системі та поза нею. Стан проблеми

Астрономія – одна з найдавніших наук, що зародилася із практичних потреб людини й бажання пізнати довколишній світ. Разом з тим на сучасному етапі спостерігається стрімкий розвиток цієї науки. За останні десятиліття в астрономії та астрофізиці з’явилося дуже багато важливих наукових досягнень, втому числі й таких, що мають фундаментальне значення. Сюди можна віднести нову класифікацію тіл Сонячної системи, згідно якої Плутон не є планетою, а належить до об’єктів іншого класу; відкриття величезної кількості екзопланет (в інших зоряних системах), частину з яких становлять планети земного типу; створення універсальної моделі активних галактик, яка об’єднала в собі об’єкти, котрі досі вважались різними; відкриття того факту, що розширення Всесвіту відбувається з прискоренням, та багато іншого.

Головною метою вивчення астрономії в школі є формування загальнокультурної компетентності, наукового світогляду та основ системи знань про методи й результати вивчення законів руху, фізичної природи, еволюції небесних тіл та Всесвіту в цілому. Викладання астрономії на базовому рівні ставить за мету дати учням основи знань з усіх напрямків астрономії, приділивши головну увагу висвітленню тих понять, які є загальнокультурним надбанням і необхідні людині у повсякденному житті. Важливим є відображення в програмі місця і ролі України як космічної держави, що має широко розвинену інфраструктуру космічної галузі та астрономічних установ.

Особливість вивчення астрономії зумовлена тим, що з одного боку, вона є наочною, доступною для розуміння і певною мірою романтичною наукою. Тут присутні об’єкти та явища, які можна спостерігати, походження яких завжди цікавило людей. З іншого боку, астрономія – це точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання з фізики, хімії, біології, геології та інших наук, сучасні комп’ютерні методи обробки та візуалізації інформації. Особливим є взаємозв’язок астрономії та фізики – астрономія містить у собі весь діапазон понять сучасної фізики й повною мірою спирається на її закони. З огляду на це, вчитель має максимально використати під час навчання астрономії міжпредметні зв’язки й, зокрема, знання, набуті учнями на уроках фізики.

Комплексом понять і явищ, які вивчає астрономія, узагальнюється й завершується цикл природничого навчання. Всі ці обставини потрібно врахувати під час навчального процесу.

Організовуючи навчально-виховний процес, необхідно використовувати різні методи, зокрема, словесні (навчальна лекція, розповідь, бесіда), наочні (використання приладів і моделей, аудіовізуальні засоби навчання) та практичні заняття (вправи, спостереження).

Поряд з тим, що у програму вивчення астрономії вводяться сучасні технології, під час навчального процесу, як правило, не згадують про новітні відкриття в цій галузі, оскільки програмою не передбачено освоєння учнями нових наукових знань з предмету. Проте, певна частина цих знань, як зазначалось вище, має фундаментальний характер і, відповідно, важливе світоглядне значення.