СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Конспект урока по русскому языку на тему :"Правописание приставок "пре" и "при"".

Категория: Русский язык

Нажмите, чтобы узнать подробности

м

Во-вторых, фашисты рассматривали Советский Союз и как объект грабежа и эксплуатации, как источник процветания Германии. Буквально за несколько дней до начала нападения Геринг в одной из директив писал: «Получить для Германии как можно больше продовольствия - такова главная экономическая цель кампании». И далее: захваченные советские территории«будут эксплуатироваться как колонии и при помощи колониальных методов».Вот какие людоедские цели преследовали главари фашистской Германии.

Советский Союз, став жертвой разбойничьего нападения, принял на себя и вынес до конца основную тяжесть борьбы с агрессорами. Советско-германский фронт с первых и до последних дней своего существования был главным фронтом второй мировой войны. Ее судьбы решались именно на этом фронте.

В силу целого ряда объективных и субъективных обстоятельств начальный период войны сложился для нашей 

Просмотр содержимого документа
«Конспект урока по русскому языку на тему :"Правописание приставок "пре" и "при"".»

Адыгабзэ я 4-рэ урок

Темэр: Глагол приставкэхэр.

Мурадыр: 1.Глагол приставкэхэр зыфэдэхэр ягъэш1эгъэныр.

2. К1элэеджак1охэм яжабзэ хэгъэхъогъэныр.

3. Бзэр ш1у алъэгъоу п1угъэнхэр.

Нэрлъэгъу 1эпы1эгъур: доскэм теш1ыхьэгъэ схемэр.


Урокым ик1он

I Урокым изэхэщэн.

Темэр, мурадыр ясэ1о.


II Диктантыр зэратхыгъэр яс1он. Хаш1ыхьэгъэ хэукъоныгъэхэр агъэтэрэзыжьын.



III Темак1эм икъэ1отэн.

Къэ-зыфи1орэ лъэпсапэр глаголым къызыпыхьэк1э, хъурэ-ш1эрэр зыдэгъэзэгъэ лъэныкъор къегъэлъагъо, гущы1эм пае: къэ-к1уагъ, къэ-гуш1уагъ, къэ-блэгъагъ,

Глагол лъэпсапэу фэ-, дэ-, гъэ-, зыфи1охэрэр пыт зыхъук1э, лъэпсапэу къэ-р къы зыфи1орэмк1э зэблэхъугъэ мэхъу: къэ-тхагъ, ау къы-фэ-тхагъ, къэ-к1уагъ, ау къы-гъэ-к1уагъ.

Ч1ып1эр къэзгъэлъэгъорэ лъэпсэпэ къызэрык1охэр мыхэр ары: щ(э)-, д(э)-, и(р)-, х(э)- ык1и нэмык1хэр.

1. Лъэпсапэу щ(э) зыфи1орэм хъурэ-ш1эрэр къызщыхъурэ ч1ып1эр къегъэлъагъо: Щагум к1элэц1ык1ухэр щэ-джэгух.

2. Лъэпсапэу д(э)- зыфи1орэм хъурэ-ш1эрэр гъунэпкъэ гъэнэфагъэ зи1эрэм е къызэ1упхын плъэк1ыщт пкъыгъохэм къызэращыхъурэр къегъэлъагъо: Тхылъыр къы-ди-хынэу, шкафым дэ-1эбагъ.

3. Лъэпсапэу и- зыфи1орэм хъурэ-ш1эрэр материкхэм, къэралыгъохэм е узэрыхьан, зыгорэ зэрыбгъэхъон, зэрыплъхьан плъэк1ыщтым зэрэщыхъурэр къегъэлъагъо: Пц1ашхъом инабгъо и-быбэжьыгъ.

4.Лъэпсапэу х(э)- зыфи1орэм хъурэ-ш1эрэр гъунэпкъэ гъэнэфагъэ зимы1эхэм, вещество мэхьанэ къызэрык1эхэрэм( псы, щэ, хы, пшахъо), пкъыгъуабэ е ц1ыфыбэ зыщызэхэтым зэрэщыхъурэр къегъэлъагъо: К1алэр хым чыжьэ хэ-сыхьагъ. Ч1ып1эр къэзгъэлъэгъорэ лъэпсапэхэр т1урыт1оу зэк1элъык1оу зы глаголым къыпыхьэхэу мэхъу. Ахэм ч1ып1эр къэзгъэлъэгъорэ лъэпсэпэ зэхэлъ ара1о: пэ-1у, пэ-к1э, к1э-лъы ык1и нэмык1хэр. Гущы1эм пае: пэ-1у: пэ 1у-дзыгъ.

IV Тхэн-1офш1энхэр.

1. 1офш1энэу №271 жэры1ок1э.

( къэк1ощт, къэк1ошъ, къэсмэ)


2. 1офш1энэу 272 жэры1ок1э

( щэк1ыих, къыщыгоуи, щызэпигъэ1агъ, щызэтыригъэуцуагъ)

3. 1офш1энэу №274жэры1ок1э.

(къыдехы, къыдэк1ы, дэш1ык1ы)


4. 1офш1энэу 276. Мы къык1элъык1орэ глаголхэм атешъутхык1.Точкэмэ ач1ып1э лъэпсапэу къы-гущы1эмэ апышъутх.

Къэтэджы: къыфэтджы, къыдэтэджы, къыхэтаджэ. Къэплъэ: къылъэплъэ, къы1оплъэ, къыдэплъэ. Къэгущы1э- къыдэгущы1э, къыхэгущы1э, къыш1огущы1э. Къэгумэк1ы-къыдэгумэк1ы, къыфэгумэк1ы. Къэуцугъ-къыдэуцу, къыфэуцу, къыхэуцо, къытеуцо, къы1оуцо, къыбгъэдэуцо, къыч1эуцо, къык1эуцо.

V Урокым изэыфэхьысыжь.

Сыда непэ зэдгъэш1агъэр?

-Глагол прставкэхэр ары.

Сыда фэдэ глагол приставкэха непэ зэдгъэш1агъэхэр?

Къэ-зыфи1орэ лъэпсапэр глаголым къызыпыхьэк1э, хъурэ-ш1эрэр зыдэгъэзэгъэ лъэныкъор къегъэлъагъо, гущы1эм пае: къэ-к1уагъ, къэ-гуш1уагъ, къэ-блэгъагъ,

Глагол лъэпсапэу фэ-, дэ-, гъэ-, зыфи1охэрэр пыт зыхъук1э, лъэпсапэу къэ-р къы зыфи1орэмк1э зэблэхъугъэ мэхъу: къэ-тхагъ, ау къы-фэ-тхагъ, къэ-к1уагъ, ау къы-гъэ-к1уагъ.

Ч1ып1эр къэзгъэлъэгъорэ лъэпсэпэ къызэрык1охэр мыхэр ары: щ(э)-, д(э)-, и(р)-, х(э)- ык1и нэмык1хэр.

1. Лъэпсапэу щ(э) зыфи1орэм хъурэ-ш1эрэр къызщыхъурэ ч1ып1эр къегъэлъагъо: Щагум к1элэц1ык1ухэр щэ-джэгух.

2. Лъэпсапэу д(э)- зыфи1орэм хъурэ-ш1эрэр гъунэпкъэ гъэнэфагъэ зи1эрэм е къызэ1упхын плъэк1ыщт пкъыгъохэм къызэращыхъурэр къегъэлъагъо: Тхылъыр къы-ди-хынэу, шкафым дэ-1эбагъ.

3. Лъэпсапэу и- зыфи1орэм хъурэ-ш1эрэр материкхэм, къэралыгъохэм е узэрыхьан, зыгорэ зэрыбгъэхъон, зэрыплъхьан плъэк1ыщтым зэрэщыхъурэр къегъэлъагъо: Пц1ашхъом инабгъо и-быбэжьыгъ.

4.Лъэпсапэу х(э)- зыфи1орэм хъурэ-ш1эрэр гъунэпкъэ гъэнэфагъэ зимы1эхэм, вещество мэхьанэ къызэрык1эхэрэм( псы, щэ, хы, пшахъо), пкъыгъуабэ е ц1ыфыбэ зыщызэхэтым зэрэщыхъурэр къегъэлъагъо: К1алэр хым чыжьэ хэ-сыхьагъ. Ч1ып1эр къэзгъэлъэгъорэ лъэпсапэхэр т1урыт1оу зэк1элъык1оу зы глаголым къыпыхьэхэу мэхъу. Ахэм ч1ып1эр къэзгъэлъэгъорэ лъэпсэпэ зэхэлъ ара1о: пэ-1у, пэ-к1э, к1э-лъы ык1и нэмык1хэр. Гущы1эм пае: пэ-1у: пэ-1у-дзыгъ.


VI Унэмк1э гъэцэк1эныр.

§ 81, 1офш1энэу №273, №278.



VII Оценкэхэм ягъэуцужьын.







К1элэегъаджэр


Скачать

Рекомендуем курсы ПК и ППК для учителей

Вебинар для учителей

Свидетельство об участии БЕСПЛАТНО!