Конспект виховного заходу
групи початкового рівня другого року навчання
гуртка основ образотворчого мистецтва «Малює малеча»
(Керівник Дешко Н.А.)
Тема: «Щедрий вечір, добрий вечір»
Закріпити знання дітей про Різдвяні свята, пригадати колядки, розповісти про традиційні страви, познайомити дітей з народними традиціями, прикметами, пов’язаними з цим святом; виховувати любов і повагу до традицій та обрядів нашої України.
Дійові особи: Господар, господиня Дарина, діти хлопчик та дівчинка, колядники.
Декорації: українська хата – піч, скриня, стіл…
Г О С П ОД И Н Я:
Ху, аж втомилася, поки магазини обійшла, базар. І треба ж було до останнього дня тягти з отими гостинцями. Та нічого, зате все купила. Тут і горішки, і яблучка, і цукерки.
І на столі всього вдосталь. Все, як моя мати готувала, всі дванадцять пісних страв: кутя, горох, капусняк, борщ з грибами та рибою, голубці, риба холоджена, риба смажена, вареники, млинці, каша, пиріжки з капустою та сливами, узвар.
А чому дванадцять ви напевне запитаєте? Це тому, що протягом року «місяць оббігає землю 12 раз, для того щоб кожен місяць був щедрим». Отже, наче кожному місяцю присвячена страва.
Співає: Буде чим вечеряти та пригощати,
Буде чим частувати.
Гості дорогії
Заходьте до хати!
Ой дана, дана, дана!
Заходьте до хати.
(Входить Господар)
Г О С П О Д А Р:
Співай, співай, Дарино. Хата не прибрана, а колядувальники вже на нашій вулиці.
Г О С П О Д И Н Я:
Ох, як же ти мене налякав. Щоб тобі добро. Так чого ж ти стоїш, нещастя ти моє? Підмети хату, а я ще мак до куті витру (сідає тре).
Г О С П О Д А Р:
Мабуть, переодягнуся. Не личить статечному господарю отак гостей приймати.
Г О С П О Д И Н Я:
А певно, що не личить. Переодягнися. Але спочатку хату підмети.
(господиня встає, облизує макогін, ставить макітру біля печі. Виймає зі скрині скатертину і застеляє стіл, господар неохоче бере мітлу мете).
Г О С П О Д А Р:
(тихо) Добрі господині вже давно все підготували.
Г О С П О Д И Н Я:
(ставить страви на стіл та перераховує: кутя, узвар,…). Що ти там воркочеш? Замітай та переодягайся, а то застануть колядники отаке почупало.
Г О С П О Д А Р:
Якщо я почупало, то й мети сама (кидає мітлу).
Г О С П О Д И Н Я:
Та хто ж роботу незакінчену під Різдво лишає? Отак цілий рік буде, що до кінця нічого не доведеш.
Г О С П О Д А Р:
(замітає). Сама нарядилася…
Г О С П О Д И Н Я:
Не бурчи…
Г О С П О Д А Р:
Не бурчи, не бурчи…(замітає сміття, виносить на двір)
Г О С П О Д И Н Я:
Ти куди сміття виніс?
Г О С П О Д А Р:
Надвір.
Г О С П О Д И НЯ:
Та хто ж під Різдво сміття викидає? Треба ж було у садок, щоб дерева родили, або у піч щоб згоріло!
Г О С П О Д А Р:
Та вже не піду збирати. (махає рукою).
Г О С П О Д И Н Я: Ой, нещастя ти моє. Йди вдягайся! (ставить все на стіл). Хоч би чого не забути. А пиріжки які гарні вдалися! (пробує один). Ще квасу з медом принесу. Поки господар вдягається, ми теж причепуримося, пограємо у гру: «Заплети косу»
Г О С П О Д А Р: (з-за сцени)
Дарино! Дарино!
Г О С П О Д И Н Я:
Чого тобі?
Г О С П О Д А Р:
Пов’яжи мені пояс!
Г О С П О Д И Н Я: (пов’язує)
Ой почупало ти моє, який ти гарний! Давай я тебе поцілую, щоб цілий рік жили у згоді і любові. (цілує тричі і співає):
А мій милий гарно вбрався,
Гарно зачесався,
Штани гарні, жупан білий
Усім сподобався.
А мені найбільше. (діти, хлопчик і дівчинка входять до хати, батько ховається від них за пирогами).
Д І В Ч И Н КА:
Мамо, а де наші тато?
Б А Т Ь К О (господар):
А хіба ж ви мене не бачите, діти?
Х Л О П Ч И К і Д І В Ч И Н К А:
(разом) Ні не бачимо тату!
Б А Т Ь К О:
Дай Боже, щоб і на той рік ви мене не бачили! (хреститься). А тепер сідайте до столу, до «щедрої куті», щоб у достатках і спокої других свят дочекатись.
Г О С П О Д И Н Я:
А «Дідуха» ти вніс?
Г О С П О Д А Р:
«Дідуха?» Сину, ми «Дідуха» в хату вносили?
С И Н:
Якого «Дідуха?»
Б А Т Ь К О:
Сину, ми наче вносили!
С И Н:
А сніп сіна! Так під образами стоїть.
Б А Т Ь К О:
Це не сіно, а сніп жита та пшениці – символ достатку, оберіг роду.
М А Т И:
Щось ще колядувальників не видно. (Мати засвічує під образами свічку).
Д І В Ч И Н К А : А давайте поки пограємось.
Гра: «Веселі вареники»
К О Л Я Д У В А Л Ь Н К И:
З далеку чується: Ми йшли на вогник до цієї хати,
Не хотіли добрих людей на шляху минати 2 рази
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір! (Стук в двері).
Г О С П О Д И Н Я:
Ой, хтось до хати йде, чи не колядувальники?
1. К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К:
Тут живе господар - Багатства володар?
Г О С П О Д А Р:
Тут, тут заходьте!
1. К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К:
Добрий вечір, дядько Микито! Дозвольте колядувати.
Г О С П О Д А Р:
Заходьте, колядуйте. А як же, ми на вас чекали.
1. К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К:
Заходьте, в хату.
2. К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К:
Добрий вечір, пане господарю,
Стережи, Боже, твого товару.
Твого товару, всякого статку,
Молімо Бога за отця, за матку.
К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К:
Я маленький хлопчик,
Зліз на стовпчик,
З мішком походжаю,
Коляду збираю.
Вечір добрий, дайте пиріг довгий
На всю лопату за оцю хату. (Відкриває мішок з колядою, ласощами).
Г О С П О Д А Р:
Які ж ви швидкі. (Кладе у мішок ласощі).
(господар звертається до зали глядачів)
Г О С П О Д А Р:
А хто ще хоче колядувати?
(запрошуються глядачі колядувати )
2. К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К:
Пане господарю дозвольте пісню заспівати?
Г О С П О Д А Р:
А вже ж можна, співайте!
(виходять дівчата, співають пісню. «Добрий вечір тобі, пане господарю!»)
Господар запрошує сісти в залі
Г О С П О Д И Н Я:
Гарно ви співаєте!
Б А Т Ь К О:
Сину, чого мовчиш, яку колядку знаєш?
С И Н:
Колядин, колядин,
А я в тебе не один.
Чий я ви знаєте,
А п’ятака давайте!
М А Т И: (господиня)
Тільки й знаєте – «гроші давайте», та де ж їх взяти!
С И Н:
Батьку, я знаю загадки.
Б А Т Ь К О:
А ну, сину давай загадуй. Таку що я не знаю, то заробиш п’ятака.
Х Л О П Ч И К:
Який птах важить сорок пудів? (Сорокопуд.)
(господар звертається до глядачів за допомогою)
Б А Т Ь К О:
Не знаю, оце так загадав! А загадай ще?
С И Н:
Яким одним словом можна замінити весну, літо, осінь, зиму? (Рік.)
Б А Т Ь К О:
Оце так загадав, загадав? ! ? ! ?
М А Т И:
А давайте я загадаю вам загадки!
Яка рослина вбиває звіра? (Звіробій.)
Рано-вранці увесь світ
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер нападе –
Оксамит цей опаде. (Іній)
Хто наткав полотна
Аж від лісу до вікна?
І сміється, задається:
- От так ширина! (Зима)
Груди в нього, мов калина,
Любить їсти горобину. (Снігур)
Під нашим дахом морква росте,
Сонце пригріває – вона відпадає. (Бурулька)
Біла, як сорочка,
Пухнаста, як квочка. (Сніжинка)
На зимові віти
Сіли білі квіти. (Іній, сніжинка)
Що можна побачити із заплющеними очима? (Сон)
М А Т И:
Давай п’ятака за такі цікаві загадки.
(господар шукає по кишенях гроші)
Б А Т Ь К О:
Де ж ті гроші?
М А Т И:
Може згубив?
2. К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К:
Ви, напевно, не в ті штани поклали.
Г О С П О Д А Р:
А, точно, точно, в старих штанях.
(б’є себе по лобі.) І як я забув. Іди, Дарино, принеси.
Г О С П О Д И Н Я:
(дає гроші, тихо) Отак і цілий рік все будеш забувати.
Д О Ч К А:
А можна я з дівчатами пісню заспіваю?
М А Т И:
Заспівайте.
(дівчата співають пісню «Ой сніжок летить»)
Д О Ч К А:
А ще я пропоную зіграти в цікаву гру. Запрошує глядачів грати.
Г Р А:
«Знайди подарунок», «Весела рукавичка»
К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К:
Дай вам, Христе-Боже, ключі небесні
Щастя, здоров’я, прибутки чесні
На полі, на броді і на перевозі,
Хай Бог вам поможе удома, в Дорозі.
Христос народився!
К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К:
Дякуємо, бувайте здорові!
Г О С П О Д И Н Я:
Щасти вам, Боже, на все гоже!
Живіть здоровенькі у славі і силі.
Рідним приємні, добрим людям милі.
Всі К О Л Я Д У В А Л Ь Н И К И:
І вам дякуємо за гостину! Бувайте здорові!
(пісня)
72
208 354 
