СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ

Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно

Скидки до 50 % на комплекты
только до

Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой

Организационный момент

Проверка знаний

Объяснение материала

Закрепление изученного

Итоги урока

Компютерна презентація уроку по темі: Азимути і румби ліній

Категория: Прочее

Нажмите, чтобы узнать подробности

Дано визначення азимутів і румбів ліній, наведені залежності між ними та порядок їх вимірювання на картах і планах. Презентація містить типові задачі по даній темі та методику їх розвязку. Вказана презентація може бути використана для викладачів геодезії та студентів лісогосподарських вищих навчальних закладів.

Просмотр содержимого документа
«Компютерна презентація уроку по темі: Азимути і румби ліній»

Міністерство освіти і науки України  Сторожинецький лісовий коледж Кабінет геодезії Предмет: “ Геодезія” Урок №5 Тема 01: Зображення земної поверхні на планах і картах Підтема: Орієнтування ліній.

Міністерство освіти і науки України Сторожинецький лісовий коледж

  • Кабінет геодезії
  • Предмет:

“ Геодезія”

  • Урок №5
  • Тема 01: Зображення земної поверхні на планах і картах
  • Підтема: Орієнтування ліній.
Витяг з кваліфікаційної характеристики техніка-лісівника Технік-лісівник повинен: Знати: Методику орієнтування ліній за азимутами і румбами; - Залежності між азимутами і румбами одного і різних видів; Вміти: - Переводити азимути в румби і навпаки; - Вимірювати на картах азимути і румби ліній; - Відкладати лінії заданих напрямків;

Витяг з кваліфікаційної характеристики техніка-лісівника

Технік-лісівник повинен:

  • Знати:
  • Методику орієнтування ліній за азимутами і румбами;

- Залежності між азимутами і румбами одного і різних видів;

  • Вміти:

- Переводити азимути в румби і навпаки;

- Вимірювати на картах азимути і румби ліній;

- Відкладати лінії заданих напрямків;

План уроку: 1 .  Орієнтування ліній на місцевості. Азимути і румби ліній. 2. Залежність між азимутами і румбами одного виду. 3. Залежність між азимутами різних видів. 4. Вимірювання по карті дирекційних кутів і визначення по них географічних та магнітних азимутів.

План уроку:

1 . Орієнтування ліній на місцевості. Азимути і румби ліній.

2. Залежність між азимутами і румбами одного виду.

3. Залежність між азимутами різних видів.

4. Вимірювання по карті дирекційних кутів і визначення по них географічних та магнітних азимутів.

 Орієнтування ліній  Орієнтування - це визначення положення ліній за сторонами світу (Пн, Пд, Зх, Сх).  Орієнтування ліній здійснюють відносно меридіанів , напрям яких  приймається за початковий . Види меридіанів 3 2 1 Осьові Географічні Магнітні

Орієнтування ліній

  • Орієнтування - це визначення

положення ліній за сторонами

світу (Пн, Пд, Зх, Сх).

  • Орієнтування ліній здійснюють

відносно меридіанів , напрям яких

приймається за початковий .

Види меридіанів

3

2

1

Осьові

Географічні

Магнітні

 Азимути ліній Азимут лінії - це кут, який вимі-рюється від Пн напрямку мери-діана за ходом годинникової стрілки до даної лінії. Пн 0 º 2 2 А І =45 º =110 º A ІІ A І V =305 º Сх 90 º  Зх 270 º 1 2 2 Азимути змінюються в межах від 0 до 360°. A ІІІ  =245 º Пд 180 º

Азимути ліній

Азимут лінії - це

кут, який вимі-рюється від Пн напрямку мери-діана за ходом годинникової стрілки до даної лінії.

Пн 0 º

2

2

А І

=45 º

=110 º

A ІІ

A І V

=305 º

Сх

90 º

Зх

270 º

1

2

2

Азимути

змінюються

в межах від 0

до 360°.

A ІІІ

=245 º

Пд

180 º

Види азимутів Дирекційні кути Географічні Магнітні При довжинах ліній до 1 км, зближенням меридіанів можна знехтувати,тобто у цьому випадку вважають, що географічний азимут дорівнює дирекційному куту.

Види азимутів

Дирекційні

кути

Географічні

Магнітні

При довжинах ліній до 1 км, зближенням меридіанів можна знехтувати,тобто у цьому випадку вважають, що географічний азимут дорівнює дирекційному куту.

Прямі і зворотні азимути Пн Прямі азимути вимірю- ються від початку на кінець лінії, а зворотні – з кінця на початок. Пн  2 180 0 А пр . Вони відрізняються між собою на ± 180 0 . А зв. 1 Приклад 1.  А 4-5 = 60°, Тоді:  А 5-4 = 60° + 180° = 240°;  Пд Пд Приклад 2.  А 7-8 = 340°35  , Тоді:  А 8-7  = 340°35  - 180° = 160°35 

Прямі і зворотні азимути

Пн

Прямі азимути вимірю- ються від початку на кінець лінії, а зворотні – з кінця на початок.

Пн

2

180 0

А пр .

Вони відрізняються між

собою на ± 180 0 .

А зв.

1

Приклад 1. А 4-5 = 60°, Тоді:

А 5-4 = 60° + 180° = 240°;

Пд

Пд

Приклад 2. А 7-8 = 340°35 , Тоді:

А 8-7 = 340°35 - 180° = 160°35

Румби ліній Пн 0 º Румб лінії  – це кут, який вимірюють від ближчого напрямку меридіана до даної лінії. r І V 2 r І 2 Сх 90 º Зх 270 º 1 Румби вимірюються в межах від 0 до 90°. r ІІ 2 2 r ІІІ Кожен румб має напрямок і градусну величину. Пд 180 º

Румби ліній

Пн 0 º

Румб лінії – це кут,

який вимірюють від

ближчого напрямку

меридіана до даної лінії.

r І V

2

r І

2

Сх

90 º

Зх

270 º

1

Румби вимірюються в

межах від 0 до 90°.

r ІІ

2

2

r ІІІ

Кожен румб має

напрямок і градусну

величину.

Пд

180 º

Напрямки румбів ліній Пн 0 º І чв. ПнС І V чв.  ПнЗ І чв. (0 - 90 0 )  ПнС  r І V 2 r І 2 ІІ чв. (90 0 – 180 0 ) ПдС ІІІ чв. (180 0 -270 0 ) ПдЗ Сх 90 º Зх 270 º 1 І V чв. (270 0 -360 0 ) ПнЗ r ІІ 2 2 r ІІІ Назви румбів ліній: ІІ чв. ПдС ІІІ чв.  ПдЗ ПнС:34 ° Пд 180 º ПдЗ:54 ° 30 ′

Напрямки румбів ліній

Пн 0 º

І чв.

ПнС

І V чв.

ПнЗ

І чв. (0 - 90 0 ) ПнС

r І V

2

r І

2

ІІ чв. (90 0 – 180 0 ) ПдС

ІІІ чв. (180 0 -270 0 ) ПдЗ

Сх

90 º

Зх

270 º

1

І V чв. (270 0 -360 0 ) ПнЗ

r ІІ

2

2

r ІІІ

Назви румбів ліній:

ІІ чв.

ПдС

ІІІ чв.

ПдЗ

ПнС:34 °

Пд

180 º

ПдЗ:54 ° 30

Види румбів ліній Пн Географічні Магнітні 2 Пн Дирекційні ПнС : 42 0 r зв . r пр . Прямі ПдЗ :42 0 Пд 1 Зворотні Зворотний румб відрізняється від прямого лише напрямком.  Пд Приклад 1.  r 1 - 2  = ПдС:50°. Тоді:  r 2 - 1  = ПнЗ:50°.

Види румбів ліній

Пн

Географічні

Магнітні

2

Пн

Дирекційні

ПнС : 42 0

r зв .

r пр .

Прямі

ПдЗ :42 0

Пд

1

Зворотні

Зворотний румб відрізняється від

прямого лише напрямком.

Пд

Приклад 1. r 1 - 2 = ПдС:50°. Тоді:

r 2 - 1 = ПнЗ:50°.

Залежність між азимутами і румбами  одного виду  І V чв. А = 360 º - r r = 360º-A І чв. A = r r = A Пн 0 º 2 r І V 2 А І A І V r І A ІІ Сх 90 º Зх 270 º 1 r ІІ r ІІІ 2 2  ІІ чв. A ІІІ  А = 180 º - r r = 180º- A  ІІІ чв. А = 180 º + r r = A - 180º Пд 180 º

Залежність між азимутами і румбами одного виду

І V чв.

А = 360 º - r

r = 360º-A

І чв.

A = r

r = A

Пн 0 º

2

r І V

2

А І

A І V

r І

A ІІ

Сх

90 º

Зх

270 º

1

r ІІ

r ІІІ

2

2

ІІ чв.

A ІІІ

А = 180 º - r

r = 180º- A

ІІІ чв.

А = 180 º + r

r = A - 180º

Пд

180 º

 Переведення азимутів  у румби і навпаки  Приклад 1. А = 245  52  . r = ?  За величиною азимуту лінія знаходиться у ІІІ чверті (від 180  до 270  ). Тоді:  r = A - 180  = 245  52  - 180  = ПдЗ: 65  52  .  Приклад 2.  r = ПдС:55  34  . A = ?  За напрямком румбу (ПдС) лінія лежить у ІІ чверті (від 90  до 180  ). Тоді:  А= 180  - r = 180  - 55  34  = 124  26  .

Переведення азимутів у румби і навпаки

  • Приклад 1. А = 245 52 . r = ?

За величиною азимуту лінія знаходиться у ІІІ чверті (від 180  до 270  ). Тоді:

r = A - 180 = 245  52  - 180  = ПдЗ: 65 52 .

  • Приклад 2. r = ПдС:55 34 . A = ?

За напрямком румбу (ПдС) лінія лежить у ІІ чверті (від 90  до 180  ). Тоді:

А= 180 - r = 180  - 55  34  = 124 26 .

Приклад 3.  А ПР. = 320  40  . r ЗВ = ?  Лінія знаходиться у І V чв. (від 270  до 360  ).  r ПР. = 360  - А =360  - 320  40  = ПнЗ:39  20  .   r зв . = ПдС:39  20  .  Приклад 4 .  r зв .=  ПнС:45  25  . А ПР .=  ?    Знайдемо прямий румб:  r пр .= ПдЗ:45  25  (ІІІ чверть) А ПР. = 180  + r = 180  + 45  25  = 225  25  .

Приклад 3. А ПР. = 320 40 . r ЗВ = ?

Лінія знаходиться у І V чв. (від 270 до 360 ).

r ПР. = 360 - А =360 - 320 40  = ПнЗ:39 20  .

r зв . = ПдС:39 20 .

Приклад 4 . r зв .= ПнС:45 25 . А ПР .= ?

Знайдемо прямий румб:

r пр .= ПдЗ:45 25  (ІІІ чверть)

А ПР. = 180 + r = 180 + 45 25  = 225 25 .

Залежності між азимутами різних видів.  3.1 . Залежність маж географічними і магнітними азимутами Географічний і магнітний меридіани, що проведені через одну точку, не співпадають.  + Кут між ними (  ) називають кутом  магнітного схилення .  А А м Схилення буває східним (+) і західним (-). 2 1 А = А М +  А М = А - 

Залежності між азимутами різних видів. 3.1 . Залежність маж географічними і магнітними азимутами

Географічний і магнітний

меридіани, що проведені через

одну точку, не співпадають.

+

Кут між ними ( ) називають

кутом магнітного схилення .

А

А м

Схилення буває східним (+) і

західним (-).

2

1

А = А М +

А М = А -

Приклад 1. А 1-2 = 75  32  ,   сх = 8  12  . А М = ?  А М = А -  = = 75  32  - 8  12  = 67  20    + А Приклад 2. А М  = 69  52  ,   сх  = 8  12  . А = ? А м 2  А = А М +  = = 69  52  + 8  12  = 78  04   1

Приклад 1. А 1-2 = 75 32 ,

сх = 8 12 . А М = ?

А М = А - =

= 75 32 - 8 12 = 67 20

+

А

Приклад 2. А М = 69 52 ,

сх = 8 12 . А = ?

А м

2

А = А М + =

= 69 52 + 8 12 = 78 04

1

3.2. Залежність маж географічними азимутами і дирекційними кутами  - Географічний і осьовий меридіани, що проведені через одну точку, не співпадають.   Кут між ними (  ) називають кутом  зближення меридіанів .  А 2 Зближення буває східним (+) і західним (-). 1 А =  -    = А  + 

3.2. Залежність маж географічними азимутами і дирекційними кутами

-

Географічний і осьовий

меридіани, що проведені через

одну точку, не співпадають.

Кут між ними ( ) називають

кутом зближення меридіанів .

А

2

Зближення буває східним (+) і

західним (-).

1

А = -

= А +

Приклад 1. А  = 82  42   ,    = -2  46  .  = ?  -   = А +   = = 82  42  + 2  46  = 85  28    Приклад 2.    = 87  56  ,    = -2  46  . А = ? А 2 1  А =  -   = = 87  56  - 2  12  = 85  44 

Приклад 1. А = 82  42 ,

= -2  46 . = ?

-

= А + =

= 82 42 + 2 46 = 85 28

Приклад 2. = 87 56 ,

= -2  46 . А = ?

А

2

1

А = - =

= 87 56 - 2 12 = 85 44

3.3  Залежність між дирекційними кутами і магнітними азимутами Магнітний і осьовий мериді-ани, що проходять через одну точку, не співпадають.  -  + ПН Кут між магнітним і осьовими меридіанами називається кутом поправки напрямку  ( ПН ). 1  З врахуванням знаків:  ПН =  - 

3.3 Залежність між дирекційними кутами і магнітними азимутами

Магнітний і осьовий мериді-ани, що проходять через одну точку, не співпадають.

-

+

ПН

Кут між магнітним і

осьовими меридіанами

називається кутом

поправки напрямку ( ПН ).

1

З врахуванням знаків:

ПН = -

 Приклад:   = 93  51  .     = 6  15  ,  = 2  21  .  ПН = ? А М = ?   +  +  ПН =  -  = = 6  15  - 2  21  = 3  54   ПН  2  А М =   - ПН = = 93  51  - 3  54 = 89  57  А М 1 Можливі і інші схеми взаємного  розміщення меридіанів.

Приклад: = 93 51 .

= 6 15 , = 2 21 .

ПН = ? А М = ?

+

+

ПН = - =

= 6 15 - 2 21 = 3 54

ПН

2

А М = - ПН =

= 93 51 - 3 54 = 89 57

А М

1

Можливі і інші схеми взаємного

розміщення меридіанів.

Визначення азимутів ліній на топокарті  Усі вертикальні лінії кілометрової сітки карти є осьовими меридіанами. На карті вимірюють лише дирекційні кути (азимути ) ліній від осьових меридіанів (  )  . Географічний і магнітні азимути ліній  обчислю-ють через значення виміряного дирекційного кута лінії (  ), величину кута зближення меридіанів (  ) та кута поправки напрямку ( ПН ) . Відповідний текст і схему розміщення меридіанів приводять під південною стороною  рамки аркушу топографічної карти.

Визначення азимутів ліній на топокарті

Усі вертикальні лінії кілометрової сітки карти є осьовими меридіанами.

На карті вимірюють лише дирекційні кути (азимути ) ліній від осьових меридіанів ( ) .

Географічний і магнітні азимути ліній обчислю-ють через значення виміряного дирекційного кута лінії ( ), величину кута зближення меридіанів ( ) та кута поправки напрямку ( ПН ) .

Відповідний текст і схему розміщення

меридіанів приводять під південною стороною

рамки аркушу топографічної карти.

Вимірювання дирекційних кутів ліній 2 2   = 83  1   = 293  1

Вимірювання дирекційних кутів ліній

2

2

= 83

1

= 293

1

Приклад . Дирекційний кут лінії 1-2 , який виміряно на карті, дорівнює 115  30  . Яким буде її географічний і магнітний азимути? 6 о 15 ′ 2 о 21 ′ ПН  = 115  30   ПН =  -  =  = 6  15  - (- 2  21  ) = 8  36  . А-? А М -?  А =  -   =   = 115  30  - 2  21  = 113  09  . 2 1  Ам =  - ПН =   = 115  30   - 8  36  = 106  54  .

Приклад . Дирекційний кут лінії 1-2 , який виміряно на карті, дорівнює 115 30 . Яким

буде її географічний і магнітний азимути?

6 о 15

2 о 21

ПН

= 115 30

ПН = - =

= 6 15 - (- 2 21 ) = 8 36 .

А-?

А М -?

А = - =

= 115 30 - 2 21 = 113 09 .

2

1

Ам = - ПН =

= 115 30 - 8 36 = 106 54 .

Закріплення матеріалу 1 . Що називають магнітним азимутом лінії? 2. Азимут лінії 271  40  . В якій чверті знаходиться дана лінія? Яким буде значення її прямого румба? 3. Румб лінії 2..3 дорівнює ПдЗ:20  40  . Яким буде її азимут? 4. Прямий азимут лінії 4…5 дорівнює 126  46  . Яким буде її зворотний румб?

Закріплення матеріалу

1 . Що називають магнітним азимутом лінії?

2. Азимут лінії 271 40 . В якій чверті знаходиться дана лінія? Яким буде значення її прямого румба?

3. Румб лінії 2..3 дорівнює ПдЗ:20 40 . Яким буде її азимут?

4. Прямий азимут лінії 4…5 дорівнює 126 46 . Яким буде її зворотний румб?

Домашнє завдання:  Рудько П.М. Геодезія, с.7-9; Рудько П.М. Геодезія, с.9, задачі №№1-6.

Домашнє завдання:

  • Рудько П.М. Геодезія, с.7-9;
  • Рудько П.М. Геодезія, с.9, задачі №№1-6.


Скачать

Рекомендуем курсы ПК и ППК для учителей

Вебинар для учителей

Свидетельство об участии БЕСПЛАТНО!