«ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
Головне завдання, яке висуває перед сучасною школою суспільство - формування творчої особистості, здатної до генерування й використання нових ідей, задумів, підходів та рішень. Вона повинна володіти певним переліком якостей, а саме: рішучістю, умінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, здатністю виходити за межі того, що бачать сучасники й бачили попередники. А для цього ми, педагоги, повинні допомогти нашим учням розвинути і відшліфувати необхідні навички: думати, розуміти сутність речей, аналізувати, осмислювати ідеї, шукати потрібну інформацію, тлумачити її та застосовувати за певних умов.
Виходячи з вищесказаного, слід зазначити, що однією з ключових освітніх компетентностей сучасної особистості є комунікативна, яка являється основою практичної діяльності людини в будь-якій сфері життя. Сьогодення вимагає людей, які грамотно та вільно володіють навичками усного та писемного мовлення, вміють відшукувати, перетворювати та передавати інформацію, виконувати різні соціальні ролі в колективі, використовувати інноваційні технології.
Одним із ефективних методів формування комунікативних компетентностей школярів на уроках світової літератури, на мою думку, є метод постановки проблемних питань, виконання дослідницьких завдань, які стимулюють учнів до пошуку, вчать користуватися каталогом, знаходити потрібні для виконання завдання книги, конспектувати, цитувати. Результатом напруженої дослідницької діяльності учнів є написання рефератів, доповідей, створення мультимедійних презентацій.
Найбільш складним моментом на уроках літератури, на мою думку, є написання власних висловлювань, а враховуючи сучасні досягнення інтернет- ресурсів, даний вид роботи взагалі почав втрачати свою актуальність. Тому добираю такі теми для творів, розкриття яких можливе тільки в результаті власного осмислення учнями змісту твору, наприклад, «Чому Нора покинула будинок?» (Г. Ібсен «Ляльковий будинок») або «Що таке золота середина?» (за творчістю О. Хайама) тощо. З метою удосконалення навичок роботи над письмовою роботою, разом з учнями складаємо картки-алгоритми «Як написати твір», «Як підготувати повідомлення» тощо .
Навички творчого мислення знадобляться учням і під час написання листів-відгуків чи листів-подяк авторові твору, побудові уявних діалогів з героями («Я вірю в тебе, Гуллівере»), написання власних казок, загадок, міні - оповідань за аналогією до вивченого на уроці, складання інших варіантів кінцівок відомих творів або «втручання в епізод», зокрема під час вивчення новел О’Генрі.
Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття та добираючи ефективні методи й прийоми. Так, новий матеріал з теорії літератури я подаю дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід і т.п. Основні поняття з теми фіксуємо в опорних конспектах, а потім засвоюємо шляхом неодноразового повторення, добирання прикладів.
Дітям 5-6 класів пропоную намалювати малюнок-ілюстрацію до вивченого твору, малюнок-враження від прочитаного, дібрати фразеологізми чи афоризми, що відображають тему або ідею літературного твору.
Багато уваги на уроках приділяю виразному читанню, оскільки читання художнього твору вимагає особливої уваги до слова, фрази, ритму. Для того, щоб навчити дітей не тільки слухати й чути художнє слово, а й самим говорити й читати виразно, використовую такі прийоми:
виразне читання підготовлених учнів;
коментоване читання прослуханого;
постановка проблеми, що випливає з прочитаного;
творчі завдання, що базуються на життєвих спостереженнях учнів.
При цьому віддаю перевагу таким видам навчальної діяльності учнів як :
читання художнього твору в класі й вдома;
виразне читання з обґрунтуванням особливостей читання;
заучування напам'ять;
складання плану твору (чи фрагменту);
близькі до тексту перекази;
усні й письмові відгуки про твір;
створення особистих ілюстрацій до твору з наступним інтерактивним обговоренням.
Мета вчителя світової літератури - навчити школярів повноцінно й всебічно аналізувати художній твір, розв’язувати художні, моральні, філософські проблеми, поставлені письменником, оформляти свої роздуми у зв'язній, послідовній, доказовій мові. Все це, на мою думку, можна реалізувати в ході евристичної бесіди, характерними прийомами якої є:
побудова логічно чіткої системи запитань (до аналізу тексту, критичної статті, з теоретичних питань), які б послідовно вели думку учнів від спостереження над явищем до його аналізу, від суб'єктивних спостережень до узагальнень;
постановка проблеми вчителем й ілюстрація шляхів її розв'язання (проведення диспуту).
Види навчальної діяльності учнів:
підбір матеріалу з тексту (цитати, тези);
перекази з елементами аналізу;
різноплановий аналіз епізоду, сцени, усього твору за питаннями, заданими вчителем;
складання плану як прийом композиції чи плану до розгорнутої відповіді, розповіді, твору;
компаративний аналіз героїв, епізодів, пейзажів, стильових особливостей твору;
конспективний виклад результатів аналізу творів різних жанрів;
виступ на диспуті;
написання самостійного твору з проблематики художнього тексту.
Таким чином, на моє глибоке переконання, саме цей метод розвиває критичну думку учнів, учить самостійно здобувати знання.
З метою активізації творчої діяльності учнів на уроках світової літератури, я часто практикую співавторство: напередодні школярі отримують завдання підготуватися до виступу на уроці перед однокласниками в ролі історика, мистецтвознавця, літературознавця. На мою думку, це сприяє не тільки кращому засвоєнню історичних чи політичних особливостей певної епохи, літературознавчих відомостей, дослідженню взаємозв’язку та взаємовпливу літературного твору з творами інших видів мистецтва, а і є потужним мотиваційним засобом розвитку комунікативних та дослідницьких навичок.
Кросворди, вікторини, тестові завдання, ребуси, головоломки, сенкани створені за мотивами літературних творів самими учнями теж є результатом творчої роботи, як удома, так і в класі.
У своїй роботі практикую проведення різних форм нестандартних уроків, наприклад: урок-подорож «В країні літературних казок» (5кл.), урок-КВК за творчістю М.В. Гоголя, (7 кл.), урок-гра «Чи знаєте ви роман?» О.С.Пушкіна «Євгеній Онєгін» (9кл.), урок-інсценізації байок Езопа і Крилова (6 кл.), та ін.
З метою підвищення інтересу до вивчення світової літератури, велику увагу приділяю позакласній роботі з предмету, віддаючи перевагу проведенню виставок малюнків до улюблених творів, літературних ігор, турнірів знавців світової літератури, різноманітних усних журналів, конкурсів, вікторин, випуску збірок учнівських творів, з однією з яких ви маєте нагоду познайомитися сьогодні.
Людство вступило в інформаційну епоху. Не стоїть осторонь цього процесу й школа, де за останні роки питанням інформатизації навчання приділяється особлива увага. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) як сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, що використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, розповсюдження, збереження та управління інформацією, дають можливість доповнити відео, звуком, анімацією навчальне середовище. Використання ІКТ в школі допомагає посилити мотивацію навчання, активізувати навчальну діяльності учнів, створити сприятливий емоційний фон уроку, організувати колективну та індивідуальну дослідницьку роботу, робить можливим диференціювати роботу учнів у залежності від рівня підготовки, пізнавальних інтересів та ін., сприяє розвитку творчого потенціалу учня, його здібностей до комунікативних дій.
Загальновідомо, що саме на уроках світової літератури учитель формує в учнів найважливіші соціально-моральні уявлення й орієнтири, виховує суспільно зрілу, активну, творчу особистість через виховання кваліфікованого читача. На такому уроці учень сам поринає у світ творчості – він знайомиться з творчістю письменника, виражальними засобами у його творах, становиться в умови, коли треба написати письмову роботу, брати участь в інсценівці, намалювати ілюстрацію тощо. А інформаційні технології розкривають широкі можливості щодо надання навчальній діяльності творчого, дослідницького спрямування.
Такі уроки збагачують емоційний світ учнів, розвивають образну пам'ять, уяву, естетичний смак, розумові здібності, художнє мислення, збільшують потребу творчої праці, підвищують культуру усного й писемного мовлення. Тому на сьогоднішній день формування комунікативної творчої особистості неможливе без засобів засобами ІКТ, зокрема мультимедійних презентацій, які створюю сама та вчу створювати учнів
На мою думку, їх доречно використовувати і як форму перевірки домашнього завдання, і як спосіб створення проблемної ситуації, і під час пояснення нового матеріалу, і як форму закріплення вивченого, і як можливість здійснити перевірку знань у процесі уроку.
Я вважаю, що мультимедійні технології можуть, не змінюючи структури стандартного уроку, дещо «осучаснити» його, бо дозволяють упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні літературі види мистецтва. На великому екрані ілюстрацію можна показати фрагментами, виділивши головне, збільшивши окремі частини, увести анімацію, колір, супроводити текстом, показати її на фоні музики. Форма презентації дозволяє естетично розташувати матеріал і супроводжувати слово вчителя протягом уроку.
На уроці компаративного аналізу тексту презентація дозволяє побачити різноманітність трактувань образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різних ілюстрацій, доповнених витягами з літературознавчих робіт, дозволяє створити проблемну ситуацію, вирішити яку допомагає спільна робота на уроці. На слайдах розміщується додатковий матеріал, формулюються завдання, фіксуються проміжні та підсумкові висновки. Презентація супроводжує слово вчителя, є до певної міри інтерпретацією літературного тексту. Зіставляючи відео- або аудіо-ілюстрації, учень уже аналізує текст (прийом прихованого аналізу тексту). Схеми, таблиці, тезове розташування матеріалу дозволяють заощадити час і, найголовніше, глибше зрозуміти твір. Крім того, висновки та схеми можуть з'являтися поступово, після обговорення або опитування учнів.
В своїй педагогічній діяльності, в 10 – 11 класах часто використовую уроки – презентації, авторами яких може стати кожен учень, що є своєрідним творчим звітом його дослідницької роботи над тим чи іншим твором. Наприклад: « Життєві негаразди і творчі звершення Михайла Булгакова», «Анна Ахматова – незгасима зірка на поетичному небосхилі», «Тема «маленької людини» в світовій літературі» та інші.
Таким чином, в контексті реформування та модернізації шкільної літературної освіти, я спрямовую свої зусилля на підготовку людини, здатної бути активною, творчою, компетентною в національному і глобальному демократичному просторі.
743
63 411 
